ЗЛОЯКІСНІ ПУХЛИНИ ГОЛОВИ І ШИЇ

 

NB! Розрізняють пухлини голови — пухлини шкіри м’яких тканин, кісток, первинні та метастатичні, пухлини головного мозку, і шиї — пухлини шкіри, м’яких тканин, глотки, гортані, щитоподібної залози.

 

Через близькість локалізації, подібну гістологічну структуру, по­яву в пацієнта практично однакових проблем пухлини голови і шиї об’єднано в цьому розділі у диференціально-діагностичні таблиці.

 

Перелік злоякісних пухлин голови і шиї розглянутих нижче:

1. Злоякісні пухлини губи, ротової порожнини

2. Злоякісні пухлини порожнини носа, приносових пазух, глотки

3. Злоякісні пухлини гортані та щитоподібної залози

4. Здійснення медсестринського процесу в пацієнтів, прооперованих з приводу злоякісних пухлин голови і шиї

 

ЗЛОЯКІСНІ ПУХЛИНИ ГУБИ, РОТОВОЇ ПОРОЖНИНИ

 

 

Злоякісні пухлини губи

Злоякісні пухлини ротової порожнини

Статистика

Близько 4 випадків на 100 тис. населення, частіше хворіють чоло­віки віком 40 - 60 ро­ків

Близько 8 випадків на 100 тис. населення, частіше хворіють чолові­ки віком 60—70 років

Причини виникнен­ня, сприятливі фактори

Передракові захворювання, хронічна травматиза­ція уламками зубів, невдалими протезами, тривала інсоляція, зміна клімату (обвітрювання), хронічні опіки етиловим спиртом, гострою та гарячою їжею, куріння

Переважна локалі­зація

Нижня губа уражаєть­ся частіше

Найчастіше уражаються бічна поверхня язика, дно ротової порожнини, піднебіння, коміркові відростки, слизова оболонка щік

Морфологічні

форми

Переважно плоскоклітинний рак з ороговінням, а також без ороговіння (із залозистою структурою, судинні та ін.)

Макроскопічні

форми

Екзогенна: папілярна, бородавчаста. Ендогенна: виразкова, інфільтративна (щільна пухлина в товщі тканини без чітких меж)

Метастазування

Лімфогенним шляхом: у лімфатичні вузли шиї — підпідборідні, піднижньощелепні, вздовж ярем­ної вени (глибокі шийні — частіше при раку язика), задньошийні, надключичні, передгортанні та притрахейні, щічні та потиличні, привушні лімфовузли

Стадії захворювання

I—II (ТІ—2N0 М0)

ІІІ (Т3 N0 M0, Т1—3 N1 M0)

IV (T4 N0—1 М0, ТІ—4 N2—3 М0—1)

Здійснення медсестринського процесу

І. МЕДСЕСТРИНСЬКЕ ОБСТЕЖЕН­НЯ

 

Дані анамнезу: тривале куріння, зловживання міцними напоями

 

 

Дані обстеження: ущільнення або тріщини на губі, що тривалий час не загою­ються, злущування

або розростання, подібні до цвітної капусти, часто з мок­нучою поверхнею і виразкуванням кратероподібної форми з твердими валикоподібними краями

Дані обстеження: виявля­ються тривало існуючі ерозії, виразки, тріщини, білясті плями, вузлики та ущільнення, розростання в товщі язика

 

Оцінювання здатності самостійного забезпечен­ня функціональних потреб: порушення дихання (при обтурації, стисненні пухлиною дихальних шляхів), споживання їжі та рідини, сну та відпочинку (при болю на пізніх стадіях захворю­вання), неспроможність підтримувати особисту гігієну, турбуватися про свій зовнішній вигляд, спілкуватися з іншими людьми, виконувати роботу, яка приносить задоволення (при приєд­нанні ускладнень: кровотечі, розпаду, а також при спотворенні обличчя, болю)

 

II. МЕДСЕСТРИНСЬКА ДІАГНОСТИКА. ВИЗНАЧЕННЯ ПРОБЛЕМ ПАЦІЄНТА

Типові дійсні (наявні) проблеми хворих на рак губи, пов’язані з основним захворюванням

Незадоволення зовнішнім виглядом.

Біль, незначні кровотечі.

Дискомфорт під час вживання їжі.

Типові дійсні (наявні) проблеми хворих на рак ротової порожнини, пов’язані з основним захворюванням

Утруднення мовлення.

Утруднення ковтання.

Слинотеча.

Відмова від їжі.

Схуднення.


Типові потенційні проблеми хворих на рак губи, ротової порожнини, пов’язані з основним захворюванням

Поява об’ємних утворень на шиї.

Біль.

Наявність ран.

Поява неприємного запаху.

Втрата маси тіла, виснаження (кахексія).

Розхитування, випадіння зубів.

Кровотеча.

Асфіксія.

Пригнічення.

Ризик виникнення рецидиву, метастазів.

Втрата працездатності.

Соціальна ізоляція.

 

ІІІ. ПЛАНУВАННЯ МЕДСЕСТРИНСЬКИХ ВТРУЧАНЬ

Планування медсестринських втручань залежить від стадії ра­кової пухлини, обсягу діагностичних та лікувальних втручань (хірургічне лікування, променева, хіміотерапія).

П’ятирічне виживання при раку губи І—II стадії — понад 90 % . Наявність уражених регіонарних лімфовузлів зменшує ви­живання до 50 % .

Плануючи медсестринські втручання, медсестра здійснює спо­стереження і догляд за пацієнтом в обсязі, що відповідає медсестринському плану вирішення типових проблем, які виникають у перед-, інтра-, післяопераційний періоди, при проведенні проме­невої та хіміотерапії, вписує в план вирішення проблем, зумовле­них злоякісною пухлиною.

 

Типові проблеми хворих на рак губи, ротової порожнини

Типові медсестринські діагнози при раку губи, ротової порожнини

Мета

Планування

медсестринських

втручань

Ущільнення, тріщини, ділянки злущування,

ерозії, вузлики,

білясті плями

Ущільнення, або тріщини губі, що довго не загоюють­ся, ділянки злущу­вання або розростан­ня, подібне до цвітної капусти, часто з мокнучою поверхнею і виразкуванням кратеро­подібної форми з твердими валикопо­дібними краями.

 

Тривало існуючі еро­зії, виразкування, білясті плями, вузлики, ущільнен­ня, розростання в товщі язика

Допомога лікарю у здійсненні заходів щодо своєчасної діагностики і лікування новоутворення

Підготувати паці­єнта і все необхідне для взяття біоло­гічних матеріалів для лабораторних досліджень.

 

Підготувати паці­єнта, все необхідне для проведення призначених інструментальних досліджень, оперативних втручань.

 

Вводити лікарські препарати згідно з листком призна­чень.

 

Налагодити ентеральне(через зонд) чи парентеральне харчування

Дискомфорт, труднощі при вживан­ні їжі

Труднощі при вжи­ванні їжі через пору­шення ковтання

Забезпечення

пацієнту

отримання

відповідної

кількості

білків, жирів,

вуглеводів

Допомагати лікарю у проведенні проме­невого лікування

Поява об’ємних утворень на шиї

Поява об’ємних утворень на шиї унаслідок метаста­зування у регіонарні лімфатичні вузли

Ліквідація метастазів або зменшення їх в об’ємі

 

Слинотеча

Слинотеча через порушення ковтан­ня

Створення пацієнту умов для поліпшен­ня фізичного комфорту

 

Розхитуван­ня, випадін­ня зубів, деформація обличчя

Розхитування, випадіння зубів, деформація обличчя при поширенні пухлинного процесу на кістки щелеп, коміркові відростки

Здійснення заходів щодо подолання фізичного дискомфорту

 

Біль, крово­теча

Біль, кровотеча в місці ураження через травмування пухлини, розпад.

Біль у роті, нижній губі у зв’язку з ростом і розпадом пухлини, стиснен­ням нервів, приєд­нанням запальних ускладнень

Ліквідація чи зменшення больових відчуттів

За призначенням лікаря вводити знеболювальні препарати.

 

Надати невідклад­ну допомогу при кровотечі

Незадоволен­ня зовнішнім виглядом

Незадоволення зовнішнім виглядом у зв’язку із наявні­стю новоутворення на губі, в ротовій порожнині

Допомога

пацієнту

адаптуватись

до змін у

зовнішньому

вигляді

Підтримувати пацієнта психоло­гічно, спонукати його до раціональ­ного, виваженого ставлення до про­блем.

3 дозволу лікаря у межах своєї ком­петенції розповісти пацієнту про мож­ливості сучасної реконструктивної

хірургії, продемон­струвати наочно, на фотознімках, електронних носіях приклади та функціональні можливості сучас­ного протезування

Поява непри­ємного запа­ху в ділянці новоутворен­ня, наявність ран

Поява неприємного запаху в ділянці новоутворення, наяв­ність ран у зв’язку із розпадом пухлини і лімфовузлів

Здійснення заходів щодо усунення неприємного запаху

Здійснювати догляд за ротовою порож­ниною (пропонува­ти полоскання, зро­шування антисеп­тиками, содовим розчином)

 

 

IV. РЕАЛІЗАЦІЯ ПЛАНУ МЕДСЕСТРИНСЬКИХ ВТРУЧАНЬ

Виконання призначень лікаря

Уводити препарати згідно з листком призначень (знеболюваль­ні, антибіотики, гемостатики), проводити інфузії, трансфузії.

Підготувати пацієнта і все необхідне для взяття біологічних мате­ріалів (крові, сечі, калу) з метою проведення лабораторних дослі­джень.

 

Підготувати пацієнта і все необхідне для проведення таких до­сліджень:

- орофарингоскопії;

- цитологічного дослідження мазків-відбитків із пухлинної виразки і пунктату лімфатичних вузлів;

- біопсії пухлини із наступним гістологічним дослідженням.

NB! Оскільки передопераційна біопсія може сприяти поширенню пух­линного процесу, частіше виконують ексцизійну біопсію, що є одночасно і лікувальним заходом;

- комп’ютерної томографії — для діагностики поширення процесу.

 

При плановому оперативному втручанні медсестра повинна провести належну психологічну, фізичну і медикаментозну під­готовку пацієнта до призначеної операції. Хворому на рак губи можуть виконувати такі оперативні втручання, як:

- резекція органа або кріодеструкція;

- розширена або комбінована резекція з резекцією суміжних тканин та органів;

- перев’язування зовнішньої сонної артерії або її гілок;

- операція Крайля.

 

Хворому на рак язика можуть виконувати такі оперативні втручання:

- половинна електрорезекція язика;

- видалення клітковини шиї за Пачесом;

- перев’язування язикової чи зовнішньої сонної артерії та од­ночасна операція Крайля;

- кріодеструкція (лікування рецидиву).

Операційна медична сестра повинна приготувати все необхідне для проведення призначеної операції.

Пацієнт отримує також курси передопераційної чи ад’ювантної променевої терапії, хіміотерапії (цисплатин, карбоплатин, флуороурацил та ін.).

 

Спостерігання і догляд за пацієнтом, незалежні медсестринські втручання

При кровотечі, розпаді пухлини накласти стисну пов’язку, по­відомити лікаря.

Допомагати пацієнту вживати їжу, за потреби (кровотеча, роз­пад пухлини) годувати з ложки, через назогастральний зонд.

Допомагати пацієнту в проведенні гігієнічних процедур (чи­щення зубів, гоління).

 

Навчання пацієнта й осіб, які його доглядають

Дати поради щодо дієти: їжа не має бути твердою, гарячою, го­строю, важкою для пережовування і ковтання. Оптимальними є напіврідкі теплі страви. При годуванні пацієнта через зонд ці ви­моги є обов’язковими.

Переконати у необхідності призначених оперативних втручань.

Знайомити пацієнта з іншими пацієнтами, яким було проведе­но подібні операції з позитивними результатами.

Заборонити пацієнту курити, вживати алкоголь.

 

 

ЗЛОЯКІСНІ ПУХЛИНИ ПОРОЖНИНИ НОСА, ПРИНОСОВИХ ПАЗУХ, ГЛОТКИ

 

 

Злоякісні пухлини порожнини носа та приносових пазух

Злоякісні пухлини глотки

Статистика

Близько 0,5 % усіх злоякісних новоутво­рень.

Хворіють чоловіки і жінки віком 40—70 років

До 3 % усіх злоякісних пухлин. Пухлини носоротоглотки зустрічаються у чоловіків віком 50—70 ро­ків вдвічі частіше, а пухли­ни гортаноглотки — часті­ше у жінок віком 40—50 років

Причини виникнен­ня, сприятливі фактори

Професійні шкідли­вості: нікель, хром, силіцієва пилюка, продукти дерево­обробної, шкіряної та хімічної промисло­востей

Повторні гострі та хронічні процеси: ринофарингіт, тонзиліт, аденоїди. Передраки: фіброма на широкій основі, хронічний гіперпластичний фарингіт, лей­коплакія, гіперкератоз.

 

 

Професійні та інші шкідли­вості: продукти спалювання пального та мастил, куріння

Переважна локалі­зація

Близько 40—60 % у верхньощелепній пазусі, 15—20 % — у решітчастому лабі­ринті, ще рідше в лобовій та пазусі клиноподібної кістки

Близько 50 % у носоглотці, 30 % — у ротоглотці,

20 % — у гортаноглотці

Морфологічні

форми

60—80 % — плоско- клітинний рак, а також аденокістозний рак, фібросаркома, хондросаркома, злоякісна невринома, менінгеальна сарко­ма, меланома

60 % — плоскоклітинний нероговіючий рак, 30 % — з ороговінням, рідше недиференційований, аденокарцинома

Метастазування

Лімфогенним шляхом: уражаються задні та бічні лімфовузли глотки, верхні глибокі яремні, заглоткові, лімфовузли нижньощелепної ділянки та шиї; рак глотки — можуть уражатися лімфо­вузли середостіння, субаксилярні, заочеревинні. Гематогенним шляхом: у легені, кістки скелета, печінку

Стадії захворюван­ня

Рак верхньощелепної пазухи:

І—II—III (Т1—3N0— 1М0);

IV (T4N0—1 М0,

ТІ—4N2—3М0, ТІ— 4N0—3 М1)

Рак глотки:

I—II (ТІ—2N0M0);

III (T3N0M0, ТІ — 3N1M0);

IV (T4N0—1 М0, ТІ—4N2—3 М0—1)

Здійснення медсестринського процесу

І. МЕДСЕСТРИНСЬКЕ ОБСТЕЖЕННЯ

 

Дані анамнезу (див. вище причини виникнення, сприятливі фактори).

Дані обстеження: порушення носового дихання, асиметрія, спотворення обличчя, при пальпації — збільшення лімфовузлів підборідної, нижньощелеп­ної ділянок, уздовж груднинно-ключично-соскоподібних м’язів, сонних та бічних трикутників шиї

 

Оцінювання здатності самостійного забезпечен­ня функціональних потреб: порушення дихання (при виповненні пухлиною повітроносних пазух, проростанні структур носа, обтурації пухлиною гортані), споживання їжі та рідини, сну та відпо­чинку (при болю на пізніх стадіях захворювання), неспроможність підтримувати особисту гігієну, турбуватися про свій зовнішній вигляд, спілкува­тися з іншими людьми, виконувати роботу, яка приносить задоволення, пізнавати, задовольняти свою допитливість (у разі приєднання усклад­нень: кровотечі, розпаду, а також при спотворенні обличчя, соціальній ізоляції, болю)

 


II. МЕДСЕСТРИНСЬКА ДІАГНОСТИКА.

ВИЗНАЧЕННЯ ПРОБЛЕМ ПАЦІЄНТА

Типові дійсні (наявні) проблеми хворих на рак порожнини носа, приносових пазух, глотки, пов’язані з основним захворюванням

Утруднення дихання через ніс, порушення нюху, гугнявість.

Слизисті, слизисто-гнійні, гнійно-кров’янисті виділення з но­са, кровотечі.

Біль, що іррадіює в зуби, око, щелепи (трійчастий нерв), поти­лицю, скроні.

Біль голови, блювання, брадикардія, порушення зору.

Витрішкуватість (екзофтальм, часто однобічний), сльозотеча, набряк повік, обмеження рухів, нерухомість очного яблука, зни­ження гостроти зору

Розхитування, випадіння зубів.

Зниження слуху.

 

Типові потенційні проблеми хворих на рак порожнини носа, приносових пазух, глотки, пов’язані з основним захворюванням

Поява об’ємних утворень на шиї.

Відчуття стороннього тіла в горлі, порушення жування, ков­тання.

Біль.

Наявність ран.

Поява неприємного запаху.

Втрата маси тіла, виснаження (кахексія).

Кровотеча.

Асфіксія.

Асиметрія обличчя, спотворення зовнішнього вигляду.

Втрата працездатності.

Пригнічення, депресія.

Ризик виникнення рецидиву, метастазів.

Соціальна ізоляція, втрата працездатності.

 

ІІІ. ПЛАНУВАННЯ МЕДСЕСТРИНСЬКИХ ВТРУЧАНЬ

Планування медсестринських втручань залежить від стадії ра­кової пухлини, обсягу діагностичних та лікувальних втручань (хірургічне лікування, променева, хіміотерапія).

Прогноз несприятливий.

Плануючи медсестринські втручання, медсестра здійснює спо­стереження і догляд за пацієнтом в обсязі, який відповідає медсетринському плану вирішення типових проблем, що виникають у перед-, інтра-, післяопераційний періоди, при проведенні проме­невої та хіміотерапії, вписує в план вирішення проблем, зумовле­них злоякісною пухлиною.

 

Типові пробле­ми хворих на рак верхньо­щелепної пазухи, глотки

Типові медсестринські діагнози при раку верхньощелепної пазухи, глотки

Мета

Планування

медсестринських

втручань

Утруднення носового дихання, розлади нюху, гугнявість

Утруднення носового дихання, розлади нюху, гугнявість у зв’язку із локаліза­цією пухлини в носі,

верхньощелепній пазусі, носовій частині глотки

Здійснення заходи для усунення розладів дихання,

допомога адаптуватись до життя в нових умо­вах (зміни зовнішнього вигляду, відсутність носового дихання)

Підготувати пацієнта і все необхідне для взяття біологіч­них матеріалів

для лабораторних досліджень.

Підготувати пацієнта і все необхідне для проведення призначених інструментальних досліджень,

оперативних втручань.

Уводити лікарські препарати згідно з листком призна­чень.

Налагодити від­повідне єнтеральне(через зонд) чи парентеральне харчування.

Слизисті, слизисто-гній­ні, гнійно- кров’янисті виділення з носа, крово­течі, порушен­ня нюху

Слизисті, слизисто-гнійні, гнійно-кров’янисті виділення з носа, кровотечі, порушення нюху у зв’язку з пророс­танням кровоносних судин верхньощелеп­ної пазухи, носової частини глотки

Досягнення зменшення кількості виділень або їх відсутності

Біль

Біль у горлі, носі з іррадіацією в зуби, око, щелепи, потили­цю, скроні у зв’язку із проростанням нервів і розпадом пухлини, появою супутніх запальних процесів. Розлади нюху, зору у зв’язку із проростанням новоутворення в порожнину черепа (передню черепну ямку)

Досягнення зменшення вираженості болю або його відсутності

Допомагати лікарю у прове­денні променевого лікування чи хіміотерапії.

Витрішкува­тість (часто однобічна), сльозотеча, набряк повік, обмеження рухів чи нерухомість очного яблу­ка, зниження гостроти зору

Витрішкуватість * (часто однобічна), сльозотеча, набряк повік, обмеження рухів чи нерухомість очного яблука, зниження гостроти зору у зв'язку із про­ростанням новоутво­рення в очну ямку

Допомога лікарю у здійсненні заходів для своєчасної діагностики і лікування злоякісної пухлини

 

Розхитуван­ня, випадіння зубів

Розхитування, випадіння зубів унаслідок проростан­ня пухлини в кістки щелеп

Здійснення заходів для подолання фізичного дискомфорту

 

Зниження

слуху

Зниження слуху у зв’язку із пророс­танням пухлиною структур вуха

Допомога пацієнту адаптуватись до змін у вла­сному здоров’ї

 

Відчуття

стороннього

тіла в горлі,

порушення

жування,

ковтання

Відчуття стороннього тіла в горлі, пору­шення жування, ков­тання у зв’язку із роз­ростанням пухлини

Забезпечення

харчування

Відкоригувати харчування: запропонувати пацієнту вживати негарячу, негостру, несолену, механічно щадну (напіврідку) їжу.

За потреби, за призначенням лікаря, організу­вати ентеральне харчування через зонд чи паренте­ральне харчування

Асфіксія

Асфіксія внаслідок проростання і стис­нення пухлиною дихальних шляхів

Усунення

симптомів

асфіксії

Приготувати усе необхідне, асисту­вати лікарю при проведенні екс­треної операції — трахеостомії

Кровотеча

Кровотеча у зв’язку із розпадом пухлини і проростанням нею кровоносних судин

Спинення

кровотечі

При виникненні кровотечі повідо­мити лікаря

 

 

IV. РЕАЛІЗАЦІЯ ПЛАНУ МЕДСЕСТРИНСЬКИХ ВТРУЧАНЬ

Виконання призначень лікаря

Вводити препарати згідно з листком призначень (знеболюваль­ні, антибіотики, гемостатики), проводити інфузії, трансфузії.

 

Підготувати пацієнта і все необхідне для взяття біологічних матеріалів (крові, сечі, калу) з метою проведення лабораторних досліджень.

 

Підготувати пацієнта і все необхідне для проведення таких до­сліджень:

- орофарингоскопії з біопсією та наступним гістологічним до­слідженням;

- передньої, задньої риноскопії, прямої та оптичної (ригідни­ми ендоскопами чи фіброринофаринголарингоскопом);

- оглядової рентгенографії приносових пазух;

- пункції верхньощелепної пазухи з цитологічним досліджен­ням пунктату;

- комп’ютерної діагностики приносових пазух;

- УЗД лімфатичних вузлів шиї.

 

При плановому оперативному втручанні медсестра повинна провести належну психологічну, фізичну і медикаментозну під­готовку пацієнта до призначеної операції. Пацієнту можуть ви­конувати такі оперативні втручання, як:

- резекція верхньої щелепи;

- максилектомія;

- ларингофарингоектомія;

- операція Крайля;

- реконструктивні операції.

Пацієнт отримує також курси передопераційної чи післяопе­раційної променевої терапії, хіміотерапії.

 

Спостерігання і догляд за пацієнтом, незалежні медсестринські втручання

При кровотечі з ротової порожнини (пухлина ротоглотки) по­трібно посадити пацієнта, нахиливши голову вперед над лотком чи мискою. Якщо стан пацієнта тяжкий, пацієнт повинен лежати. Голову його повернути вбік, підкласти ниркоподібний лоток під кут рота, повідомити лікаря. Якщо пухлина локалізована в носо­глотці, приготувати все необхідне для задньої тампонад и носа чи для екстреного оперативного втручання.

 

При кровотечі з носових ходів (пухлина верхньощелепної па­зухи, носоглотки) повідомити лікаря. Приготувати все необхідне для проведення передньої чи задньої тампонади носа.

 

При асфіксії приготувати все необхідне для проведення екстре­ної операції — трахеостомії.

 

Допомагати пацієнту під час вживання їжі, при кровотечі, роз­паді пухлини, порушенні ковтання, годувати через назогастральний зонд. Рідку їжу (морс, чай, сирі яйця, вершки, бульйон тощо) слід виливати в лійку чи проштовхувати із шприца Жане повільно, потім влити чисту воду — промити зонд і від’єднати лійку, шприц. Зовнішній кінець зонда закріпити в ділянці голови пацієнта так, щоб він не заважав (прикріпити за вухом). Зонд залишають протя­гом усього передопераційного періоду, іноді — до 2—3 тиж.

 

Допомагати пацієнту в проведенні гігієнічних процедур (чи­щення зубів, полоскання рота).

При порушенні ковтання слини забезпечити пацієнта індиві­дуальною плювальницею і періодично проводити її заміну та дез­інфекцію.

 

Навчання пацієнта й осіб, які його доглядають

Дати поради щодо дієти: їжа не має бути твердою, гарячою, го­строю, важкою для пережовування, ковтання.

Оптимальними є рідкі, напіврідкі теплі страви. При годуванні пацієнта через зонд ці вимоги є обов’язковими.

Переконати у необхідності призначених оперативних втру­чань.

Заборонити пацієнту курити, вживати алкоголь.

 

 

 

ЗЛОЯКІСНІ ПУХЛИНИ ГОРТАНІ ТА ЩИТОПОДІБНОЇ ЗАЛОЗИ

 

Актуальність теми

Захворюваність на рак щитоподібної залози (ЩЗ) складає 8,3 на 100 тис. населення і найбільш виражена в Київській (11,9 на 100 тис. населення) і Сумській (10,4 на 100 тис.) областях. Жінки хворіють в 5 разів частіше, ніж чоловіки, середній вік хворих – 40-50 років. Після аварії на ЧАЕС кількість хворих на рак щитоподібної залози в Україні зросла, особливо серед дітей віком до 14 років.

Загальна кількість випадків захворювання в 2013 році - 3.558, чол. - 571, жін. - 2.987.

Загальна кількість померлих в 2013 році - 330.

Захворюваність в 2013 р. - 8,3 на 100.000.

Не прожили 1 року з числа вперше захворілих в 2013 р. - 4,7 %.

В структурі захворюваності жінок України на злоякісні новоутворення рак щитовидної залози знаходиться на десятому місці - 3,5%.

 

 

Злоякісні пухлини гортані

Злоякісні пухлини щитопо­дібної залози

Статистика

Близько 6 випадків на 100 тис. населення. Частіше хворіють чоловіки віком 50—70 років, хоча реєструєть­ся все більше випадків раку гортані у моло­дих пацієнтів віком 25—30 років

Близько 8 випадків на 100 тис. населення. Частіше хворіють жінки віком 40—60 років

NB! Хвороба має тенденцію до зростання і омолодження. Піки захворюваності припада­ють на 7—20 і 40—65 років

Причини виникнен­ня, сприятливі фактори

Тютюновий дим, продукти спалювання автомобільного пально­го. Певну роль відігра­ють віруси папіломи людини. Передракові стани: дискератози (лейкоплакія і пахі­дермія), доброякісні пухлини (папіломи), хронічний ларингіт з надмірним ороговін­ням епітелію гортані. Ендокринні фактори (гортань перебуває під постійним контролем андрогенів), тому в країнах, де широко використовуються пероральні контрацеп­тиви, частішає захворюваність серед жінок

Гормональні розлади. Підвищений вміст у крові тиреотропного гормону гіпофіза стимулює ком­пенсаторну проліферацію епітелію, яка інколи може стати незворотною. Окрему роль відводять впливу іонізувальної радіації. Припускають також розвиток раку фоні аденоми щитоподібної залози

Локалізація

Вестибулярний відділ, голосові складки, підголосникова порожни­на

Ліва та права частки залози з поступовим проростанням капсули

Морфологічні

форми

90 % — плоскоклітинний рак з ороговінням, без ороговіння, рідше — аденокарцинома, циліндрома, фібросар- кома, лімфосаркома, хондросаркома, рабдоміосаркома

Папілярний (диференці­йований рак), фолікуляр­ний, змішаний, медуляр­ний (з С-клітин, що про­дукують кальцитонін), анапластичний (недиференційований рак)

Макроскопічні

форми

Екзофітна, ендофітна, змішана

Вузли, що зливаються в єдиний конгломерат без чітких меж, інколи росте мультицентрично

Метастазування

Лімфогенним шляхом: лімфатичні вузли шиї (піднижньощелепні, вздовж яремної вени, лімфовузли трахеї)

Лімфогенним шляхом: лімфовузли шиї і верхні середостінні лімфовузли.

Гематогенним шляхом: у легені, кістки, м’які тканини

Стадії захворюван­ня

Рак гортані:

І—II (Т1—2N0M0);

IІІ (T3N0M0, Т1—3N1M0);

IV (T4N0—1 М0, Т1—4 N2—3 М0—1)

Папілярний та фолікуляр­ний рак щитоподібної залози:

I (T1aN0);

I (T1bN0M0);

II—IV (Т1—4N0M0);

II—IV(T1—4N1M0—1)

Медулярний рак щитопо­дібної залози:

I (T1N0M0);

II—IV (Т2—4N0—1 М0—1).

Недиференційований рак щитопо-дібної залози: IV (ТІ—4N0—1N0— 1)

Медсестринський процес

І. МЕДСЕСТРИНСЬКЕ ОБСТЕЖЕН­НЯ

 

Дані анамнезу: див. вище причини виникнення, сприятливі фактори

 

Дані обстеження: охриплість голосу, ознаки гострої асфік­сії, при пальпації: збільшені неболючі шийні лімфовузли

Дані обстеження: охриплість голосу, ознаки гострої асфік­сії, при пальпації: збільшені неболючі шийні лімфовузли вузлоутворення, збільше­ні неболючі шийні лімфо­вузли

 

Оцінювання здатності самостійного забезпечен­ня функціональних потреб: порушення дихання (при обтурації, стисненні пухлиною дихальних шляхів), споживання їжі та рідини (при пророс­танні пухлиною глотки, стравоходу), сну та відпочинку (при болю на пізніх стадіях захворю­вання), неспроможність підтримувати особисту гігієну, турбуватися про свій зовнішній вигляд, спілкуватися з іншими людьми, виконувати різноманітну роботу (при охриплості голосу, приєднанні ускладнень: кровотечі, розпаду, а також при спотворенні обличчя, соціальній ізоляції, болю)

 

 

ІІ. МЕДСЕСТРИНСЬКА ДІАГНОСТИКА. ВИЗНАЧЕННЯ ПРОБЛЕМ ПАЦІЄНТА

Типові дійсні (наявні) проблеми хворих на рак гортані, щитоподібної залози, пов’язані з основним захворюванням

Охриплість, осиплість голосу.

Утруднення дихання.

Кашель, кровохаркання.

Типові потенційні проблеми хворих на рак гортані, щитоподібної залози, пов’язані з основним захворюванням

Поява об’ємних утворень на шиї, зміни контурів шиї.

Біль.

Втрата маси тіла, виснаження (кахексія).

Відчуття стороннього тіла в горлі, порушення ковтання. Асфіксія.

Кровотеча.

Ризик виникнення рецидиву, метастазів.

Соціальна ізоляція.

Втрата працездатності.

 

ІІІ. ПЛАНУВАННЯ МЕДСЕСТРИНСЬКИХ ВТРУЧАНЬ

Планування медсестринських втручань залежить від стадії ра­кової пухлини, обсягу діагностичних та лікувальних втручань (хірургічне лікування, променева, хіміотерапія). При раку щито­подібної залози застосовують гормонотерапію.

П’ятирічне виживання при раку гортані І—II стадії — 80— 90 % , III стадії — 50—60 % .

П’ятирічне виживання при папілярній аденокарциномі щито­подібної залози — 90 %, при фолікулярній аденокарциномі — 98%, при медулярному раку — 80 % . При не диференційованому раку до п’яти років пацієнти не доживають.

Плануючи медсестринські втручання, медсестра здійснює спо­стереження і догляд за пацієнтом в обсязі, який відповідає медсестринському плану вирішення типових проблем, що виникають у перед-, інтра-, післяопераційний періоди, при проведенні проме­невої, гормоно- та хіміотерапії, вписує в план вирішення проблем, зумовлених злоякісною пухлиною.

 

Типові проблеми хворих на рак гортані, щитоподібної залози

Типові медсестрин­ські діагнози при раку гортані, щитопо­дібної залози

Мета

Планування медсестринських втручань

Охриплість, осиплість голосу

 

 

 

 

Зміна контурів шиї

 

 

 

Відчуття стороннього тіла в горлі

 

 

Охриплість, осиплість голосу у зв’язку із пророс­танням пухлиною голосових зв’язок гортані або стис­ненням поворотно­го нерва

 

Зміна контурів шиї внаслідок збіль­шення щитоподіб­ної залози, лімфо­вузлів шиї

 

Відчуття сторон­нього тіла в горлі через проростання пухлиною щитопо­дібної залози, гортані, глотки

Допомога лікарю у здійсненні заходів для своєчасної діагностики і лікування злоякісної пухлини

Підготувати пацієнта і все необхідне для взяття біологічних матеріалів для лабора­торних досліджень.

 

Підготувати пацієнта і все необхідне для проведення призначе­них інструменталь­них досліджень, оперативних втручань, хіміо-, гормо­но-, та променевої терапії.

 

 

Утруднене дихання, кашель, кровохар­кання

Утруднене шумне дихання у зв’язку із звуженням просвіту гортані

Кашель, кровохар­кання у зв’язку із подразненням, руйнуванням слизової оболонки гортані пухлиною

 

Вводити лікарські препарати згідно з листком призначен­ня.

Налагодити ентеральне (через зонд) чи парентеральне харчування.

Підготувати пацієнта до проведення при­значеного радикаль­ного чи паліативного оперативного втру­чання.

Допомагати лікарю у проведенні промене­вого лікування, хіміотерапії чи гормонотерапії

Асфіксія

Асфіксія у зв’язку із проростанням, стисненням ди­хальних шляхів

Усунення

симптомів

асфіксії

Приготувати все необхідне, асистувати лікарю при проведен­ні екстреної операції — трахеостомії

 

 

ІV. РЕАЛІЗАЦІЯ ПЛАНУ МЕДСЕСТРИНСЬКИХ ВТРУЧАНЬ

Виконання призначень лікаря

Уводити препарати згідно з листком призначень (знеболюваль­ні, гемостатичні, гормональні препарати, антибіотики), проводи­ти інфузії, трансфузії.

 

Підготувати пацієнта і все необхідне для взяття біологічних матеріалів (крові, сечі, калу) з метою проведення лабораторних досліджень.

 

Підготувати пацієнта і все необхідне для проведення таких до­сліджень:

- прямої і непрямої ларингоскопії;

- ендоларингеальної біопсії (щипцевої) з наступним гістоло­гічним дослідженням;

- цитологічного дослідження пунктатів лімфовузлів;

- фіброларингоскопії;

- рентгенологічних досліджень: томографії гортані, комп’ю­терної томографії гортані, шиї та середостіння;

- ультразвукового дослідження щитоподібної залози;

- цитологічного дослідження пунктатів новоутворень щито­подібної залози;

- радіонуклідного методу діагностики із радіоактивним йо­дом, при якому отримують три категорії вузлів щитоподібної за­лози: “холодні” — відсутність радіонукліда (Р) чи його концен­трація значно нижча, ніж у прилеглій тканині; “теплі” — концентрація Р однакова чи трохи вища; “гарячі” — концентрація Р вища, ніж у прилеглих тканинах залози.

 

NB! Близько 15—25 % поодиноких “холодних” вузлів є злоякісними, ре­шта — аденоми, колоїдні кісти; імовірність раку низька при “теплих” і “гаря­чих” вузлах;

 

- визначення функції щитоподібної залози: гормонів сиро­ватки крові — Т3, Т4, ТТГ;

- визначення антитіл до тиреоглобуліну;

- визначення рівня кальцитоніну, кальцію та генетичне тес­тування за підозри на медулярний рак щитоподібної залози для виявлення сімейного раку або синдрому множинної ендокринної неоплазії.

 

При плановому оперативному втручанні медсестра повинна провести належну психологічну, фізичну і медикаментозну під­готовку пацієнта до призначеної операції. Хворим на рак гортані можуть виконувати такі оперативні втручання, як:

- хордектомія;

- резекція гортані;

- ларингектомія;

- перев’язування зовнішньої сонної артерії, операція Крайля.

 

Пацієнт отримує також курси передопераційної чи ад’ювантної променевої терапії, хіміотерапії (цисплатин, 5-флуороурацил).

Хворому на рак щитоподібної залози можуть виконувати такі оперативні втручання, як:

- гемітиреоїдектомія;

- тиреоїдектомія;

- операція Крайля.

 

Пацієнт отримує також курси супресивної гормонотерапії, радіойодтерапії, променевої та хіміотерапії (доксорубіцин, блеоміцин, цисплатин, вінкристин та ін.), гормонотерапії L-тироксином під контролем рівня тиреотропного гормону в сироватці крові.

 

 

Спостерігання і догляд за пацієнтом, незалежні медсестринські втручання

Спостерігати за станом пацієнта, вимірювати пульс, артеріаль­ний тиск (при підвищеному рівні гормонів можуть виникати тахі­кардія, аритмія), у разі появи будь-яких змін — негайно викли­кати лікаря.

При асфіксії приготувати все необхідне для проведення екстре­ної операції — трахеостомії.

 

Навчання пацієнта й осіб, які його доглядають

Переконати у необхідності призначених оперативних втру­чань, пожиттєвої замісної гормонотерапії (рак щитоподібної за­лози).

Знайомити пацієнта з іншими пацієнтами, яким було проведе­но подібні операції з позитивними результатами.

Заборонити пацієнту курити, вживати алкоголь.

 

 

ЗДІЙСНЕННЯ МЕДСЕСТРИНСЬКОГО ПРОЦЕСУ В ПАЦІЄНТІВ, ПРООПЕРОВАНИХ З ПРИВОДУ ЗЛОЯКІСНИХ ПУХЛИН ГОЛОВИ І ШИЇ

 

Визначення проблем пацієнта, медсестринська опіка в цей пе­ріод здійснюються переважно палатною, маніпуляційною, пере­в’язувальною медсестрою онкологічного, урологічного відділен­ня, онкологічного диспансеру.

 

І. МЕДСЕСТРИНСЬКЕ ОБСТЕЖЕННЯ

Медична сестра оцінює здатність пацієнта забезпечувати фун­кціональні потреби. Найчастіше виникають порушення дихання (при накладеній трахеостомі), споживання їжі і рідини (після операцій у ротовій порожнині, операції Крайля, коли пацієнт змушений харчуватися через зонд), підтримування нормальної температури тіла (при її підвищенні), сну, активного відпочинку (при болю, дискомфорті, кашлю за наявності трахеостомічної трубки), неспроможність спілкуватися (після видалення горта­ні), забезпечувати власну безпеку (при загальній фізичній слаб­кості, афонії, психоемоційних змінах після операції, особливо тих, які призвели до спотворення зовнішності).

 

II. МЕДСЕСТРИНСЬКА ДІАГНОСТИКА. ВИЗНАЧЕННЯ ПРОБЛЕМ ПАЦІЄНТА

Типові проблеми хворих, прооперованих з приводу злоякісних пухлин голови і шиї

Труднощі з диханням.

Біль, почервоніння шкіри навколо рани.

Труднощі при вживанні їжі.

Ризик виникнення асфіксії.

Ризик виникнення набряку трахеї.

Втрата голосової функції.

Ризик виникнення тиреотоксичного кризу.

Ризик виникнення судом.

Загальна слабкість, загальмованість, сонливість.

Біль у кінцівках.

Трофічні зміни шкіри.

Ризик виникнення метастазів, рецидиву основного захворю­вання.

Соціальна ізоляція, втрата працездатності.

 

III. ПЛАНУВАННЯ МЕДСЕСТРИНСЬКИХ ВТРУЧАНЬ

Типові проблеми хворих, прооперо­ваних з приводу злоякісних пухлин голови і шиї

Типові медсестрин­ські діагнози у пацієнтів, проопе­рованих з приводу злоякісних пухлин голови і шиї

Мета

Планування

медсестринських

втручань

Безнадія, депре­сія, відчуття соціальної ізоляції, песи­містичний погляд на май­бутнє, байду­жість до ліку­вання

Психоемоційні зміни внаслідок проведеного оперативного втручання, що спотворило обличчя, шию

Нормалі­зація психо­емоційно­го стану пацієнта

Дбайливо ставитись до пацієнта, адже він отримав не лише фізич­ну, а й психологічну травму, періодично розмовляти з пацієнтом, фіксувати його скарги, проблеми, повідомляти про них лікарю.

Вислухати пацієнта, дати можливість задати питання, розповісти про свою проблему, побоювання, страх, інші відчуття. Заспокоїти пацієнта, спонукати до обговорення своїх проблем з близькими людьми, психологом.

Забезпечити повноцінну психологічну та “меди­каментозну підтримку” (знеболювальні, седатив­ні препарати — за призначенням лікаря).

Узгодити тактику поводження із пацієн­том, лікарем, який лікує, чи психологом. Розповісти пацієнту про тимчасовість наявності набряків, синців, шини, що відповідне сучасне медикаментозне ліку­вання, реконструктивна, пластична хірургія дають хороші косметич­ні результати, а фізіопроцедури сприяють кращому розсмоктуван­ню синців та невеликих рубців.

Утруднене дихання.

Біль, почерво­ніння, печіння в ділянці трахеостоми

Утруднене дихання, пов’я­зане із наявністю трехеостомічної трубки.

Біль, почервонін­ня, печіння в ділянці трахеостоми внаслідок подразнення, мацерації шкіри виділешшми, щитком канюлі

Забезпе­чення належно­го догля­ду за трахеостомою

У перші дні після трахеостомії необхідно забезпечити цілодобовий нагляд медперсоналу чи родичів за пацієнтом, адже часто від цього зале­жить безпека його життя.

У разі появи шумного, свистячого дихання через трахеостому промивати чи рекомен­дувати родичам промити внутрішню трубку.

Допомагати лікарю у проведенні перев’язок (під час перев’язок від­смоктувати слиз із тра­хеї електровідсмоктувачем. Під час перев’язок обробляти шкіру навко­ло трахеостоми пастою Лaccapa, змінювати “штанці” — пов’язку під щитком трахеостомічної трубки)

Труднощі при вживанні їжі

Труднощі при вживанні їжі, пов’язані з наяв­ністю назогастрального зонда. Брак знань у ро­дичів про году­вання пацієнта через зонд

Забезпе­чення

харчу­вання

пацієнта через

зонд

Родичам надати інфор­мацію, продемонструва­ти, як правильно годува­ти пацієнта через назогастральний зонд

Ризик виник­нення асфіксії

Ризик виникнен­ня асфіксії через закупорення трубки слизом, випадіння внутрішньої трубки, зміщен­ня трахеостомічної трубки при кашлю тощо

Профі­лактика

виник­нення

усклад­нення.

Невід­кладна

допомога

при асфіксії

Під час перев’язок відсмоктувати слиз електро-відсмоктувачем з м’яким наконечником. При явищах асфіксії негайно покликати лікаря.

Знати методику пра­вильного і безболісного введення трахеостомічної трубки (півколовим рухом за ходом трахеї)

Ризик виник­нення набряку трахеї

Ризик виникнен­ня набряку трахеї через подразнення слизової оболон­ки трахеостомічною трубкою

Допомога лікарю у профі­лактиці виник­нення та усу­ненні усклад­нення

Відразу після операції ввести пластикову, меншу за діаметром, менш травматичну канюлю без внутрішньої трубки, поки пацієнт не звикне до її наявності і не навчиться її “відчу­вати”, доглядати за нею. Згодом замінити її на металеву

Втрата голосової функції

Втрата голосової функції після видалення гортані

Допомога пацієнту адаптува­тись до післяопе­раційних змін

Навчити пацієнта методиці спілкування за наявності трахеостомічної трубки (прикривши зовнішній отвір трубки)

Ризик виник­нення тиреотоксичного кризу

Ризик виникнен­ня тиреотоксичного кризу у зв’язку з особли­востями перебігу післяопераційно­го періоду після

операцій

на щитоподібній

залозі

Запобі­гання

виник­ненню

усклад­нення

За призначенням лікаря вводити знеболювальні, серцеві засоби.

Забезпечити пацієнту підвищене положення в ліжку з нахилом голови вперед.

Проводити динамічне спостереження за паці­єнтом, щогодини вимі­рювати пульс, артеріаль­ний тиск (може виникнути тахікардія, аритмія тощо), кожні 2 год вимірювати температуру тіла; якщо вища ніж 38 °С, а пульс частіший ніж 120 за 1 хв (тиреотоксична реак­ція), негайно викликати лікаря. При гарячці здій­снювати відповідний догляд.

Забезпечити подачу зволоженого кисню через носовий катетер.

При блюванні надати відповідну допомогу

Ризик виник­нення судом

Ризик виникнен­ня судом у зв’язку з ушко­дженням прищитоподібних залоз під час операції

Допомога лікарю при виник­ненні

усклад­нення

При появі судом надати відповідну невідкладну допомогу, викликати лікаря.

Уводити призначені лікарем препарати кальцію (кальцію хло­рид, глюконат кальцію)

Загальна слабкість, загальмованість, сонли­вість, біль у кінцівках, трофічні зміни шкіри

Загальна слаб­кість, загальмованість, сонли­вість, біль у кін­цівках, трофічні

зміни шкіри у зв’язку з різким зниженням (відсутністю) рівня гормонів щитоподібної залози після операції — тиреоїдектомії

Допома­гати

пацієнту в подо­ланні усклад­нень

Попередньо узгодивши з лікарем, дати рекомен­дації, переконати пацієнта у необхідності приймати препарати щитоподібної залози (гормони) протягом усьо­го життя

Ризик виник­нення метаста­зів, рецидиву основного захворювання

Ризик рецидиву, пов’язаний з рос­том пухлини, метастазуванням

Досяг­нення

макси­мально

тривалої ремісії

Передати необхідну інформацію та медичну документацію в поліклі­нічне відділення, амбулаторії з метою диспансеризації пацієн­та.

Порадити своєчасно звертатися після випису­вання зі стаціонару до лікаря-отоларинголога, онколога для профі­лактичних оглядів.

Порадити пацієнту виконувати всі поради лікаря, відмовитись від шкідливих звичок, уникати стресових ситуацій, своєчасно лікувати супутні захво­рювання

Втрата праце­здатності, соціальна ізоляція

Втрата праце­здатності внаслі­док погіршення загального стану, болю. Соціальна

ізоляція у зв’яз­ку із зміною зовнішнього вигляду, інвалід­ністю

Допомога пацієнту соціально адаптуватись

Провести психологічну підтримку пацієнта та членів його родини.

Навчити і залучити родичів пацієнта

догляду за ним у домаш­ніх умовах, розповісти родичам про альтерна­тивні заклади по догля­ду за невиліковними хворими (хоспіси).

Запропонувати родичам звернутися у відповідні соціальні служби.

Рекомендувати пацієн­там після радикального лікування підібрати роботу, не пов’язану з важкими фізичними навантаженнями

 

 

ІV. РЕАЛІЗАЦІЯ ПЛАНУ МЕДСЕСТРИНСЬКИХ ВТРУЧАНЬ

Медсестри поліклінічного відділення з метою профілактики та раннього виявлення рецидиву і метастазування разом з лікарем проводять диспансеризацію пацієнтів згідно з чинними наказами МОЗ України та клінічними протоколами, затвердженими Нака­зом МОЗ України № 554 від 17.09.2007 р.

 

Диспансеризація хворих на рак губи, ротової порожнини, глотки

 

 

ЛПЗ загально- лікарняної мережі

Консультативна

поліклініка

спеціалізованого

закладу

Стаціонар

спеціалізованого

закладу

Обсте­ження

при

диспан­сериза­ції

хворих

Кратність

обстеження

 

Обов’язкові обстеження кожні 3 міс. протягом 1-го року, наступні 2 роки — 2 рази на рік

Обсяг

обстеження

Фізикальне бстеження.

Ортопантомографія нижньої щелепи.

Ультразвукове  дослідження шиї

Обстеження проводять за потреби уточнен­ня даних, отрима­них на попере­дньому етапі

Поглиблене обстеження проводять за потреби уточ­нення даних, отриманих на попередніх етапах

 

Диспансеризація хворих на рак верхньощелепної пазухи

 

 

ЛПЗ загально- лікарняної мережі

Консультативна

поліклініка

спеціалізованого

закладу

Стаціонар

спеціалізованого

закладу

Обсте­ження

при

диспан­сериза­ції

хворих

Кратність

обстеження

 

Кожні 3—4 міс. протягом 1-го року, на 2-й рік — 1 раз на 6 міс., у подальшому 1 раз на рік

Обсяг

обстеження

Фізикальне обстеження.

Риноскопія.

Ультразвуко­ве дослідження лімфатичних вузлів шиї (за потреби)

Обстеження проводять за потреби уточнен­ня даних, отрима­них на попере­дньому етапі

Поглиблене обстеження проводять за потреби уточ­нення даних, отриманих на попередніх етапах

 

Диспансеризація хворих на рак щитоподібної залози

 

 

ЛПЗ загально- лікарняної мережі

Консультативна

поліклініка

спеціалізованого

закладу

Стаціонар

спеціалізованого

закладу

Обсте­ження

при

диспан­сериза­ції

хворих

Кратність

обстеження

 

Обов’язкові огляди кожні 3—4 міс. протягом 1-го року, на 2-й рік 1 раз на 6 міс., у подальшому 1 раз на рік

Обсяг

обстеження

Фізикальне обстеження.

Ультразвукове дослідження.

Рентгенографія грудної порожни­ни

Визначення рівня гормонів щитоподібної залози та ТТГ у сироватці крові для корекції дози сунресивної гормонотерапії L-тироксином.

Виявлення маркерів раку щитоподібної залози: кальцитоніну, тиреоглобуліну

Поглиблене обстеження проводять за потреби уточнен­ня даних, отриманих на попередніх етапах

 

 

ОЦІНЮВАННЯ ЯКОСТІ МЕДСЕСТРИНСЬКИХ ВТРУЧАНЬ ТА КОРЕКЦІЯ ПЛАНУ

Медична сестра, допомагаючи лікарю в лікуванні пацієнтів зі зло­якісними пухлинами різної локалізації, повинна оцінити якість медсестринської допомоги, ефективність догляду відповідно до отрима­них результатів, реакції самого пацієнта, його оточення.

Слід відзначити, чи досягнута поставлена мета (здійснено медсестринські втручання для допомоги лікарю у своєчасній діагностиці злоякісної пухлини, пацієнт перебуває під спостереженням, готується (або гото­вий) до оперативного втручання; вирішено супутні проблеми; особам, які оточують пацієнта, надано необхідну інформацію щодо догляду за пацієнтом в до- та післяопераційний періоди; проведено відповідне оперативне втручання, відсутні післяопераційні ускладнення; пацієнту забезпечено адекватний догляд, родичам надано необхідну інформа­цію) чи, можливо, відсутній очікуваний результат або його погіршен­ня.

Медична сестра має також виявити побічні ефекти, виявлені нові проблеми і провести відповідну корекцію медсестринських втручань.