ЗЛОЯКІСНІ ПУХЛИНИ ОРГАНІВ СЕЧОВОЇ СИСТЕМИ

 

Перелік злоякісних пухлин органів сечової системи розглянутих нижче:

1. Злоякісні пухлини нирки

2. Рак сечового міхура

3. Рак передміхурової залози

4. Рак статевого члена

5. Здійснення медсестринського процесу в післяопераційний період у пацієнтів після нефректомії, з накладеними нефро- та цистостомою

 

 

ЗЛОЯКІСНІ ПУХЛИНИ НИРКИp1630240467-3

 

Актуальність теми

Рак нирки складає 3-4% серед усіх пухлинних захворювань і займає 10 місце в структурі загальної онкологічної патології. Серед злоякісних новоутворень органів сечостатевої системи рак нирки посідає третє місце, поступаючись раку простати та сечового міхура. В Україні за останні 7 років захворюваність на рак нирки збільшилась на 23,8%, але в залежності від регіону коливається у великих межах. Середній показник захворюваності по країні складає 13,2 випадків на 100 000 тис. населення (2013 р). Найчастіше це захворювання зустрічається в Кіровоградській, Сумській, Чернігівській оластях та в м. Севастополь. Найрідше – в Закарпатській, Тернопільській та Чернівецькій областях. Максимальні показники захворюваності в світі спостерігаються в Голландії, а мінімальні - в Китаї, Кубі, Анголі, Свазіленді. Чоловіки хворіють частіше, ніж жінки. Пік захворюваності припадає на вік старше 50 років.

Загальна кількість випадків захворювання в 2013 році - 5.620, чол. - 3.217 жін. - 2.403.

Загальна кількість померлих в 2013 році - 2.349, чол. - 1.549, жін. - 800.

Захворюваність на 100.000 в 2013 р. - 13,2.

Не прожили 1 року з числа вперше захворілих в 2013 р. - 24,9 %.

В структурі смертності чоловіків України від злоякісних новоутворень рак нирки знаходиться на восьмому місці - 4,1%.

 

NB! Серед онкологічних захворювань рак нирок становить близько 2—3 %.

Чоловіки хворіють частіше ніж жінки. Переважний вік паці­єнтів — 40—80 років.

 

Морфологічні форми:

- злоякісні пухлини паренхіми нирки: аденокарцинома (най­частіше зустрічається), саркома, змішана пухлина Вільмса; мета­статичні пухлини;

- злоякісні пухлини ниркової миски: папілярний рак, плоскоклітиниий рак, саркома.

NB! Нефробластома (пухлина Вільмса) — одне з найпоширеніших пух­линних захворювань у дітей.

 

Стадії захворювання:

 I (T1N0M0);

 II (T2N0M0);

 ІІІ (T3N0M0), (Т1—3 N1M0);

 IV (T4N0—1 М0), (ТІ—4 N2M0);

 IV (ТІ—4N0—2М1).

 

Метастазування:

- лімфогенним шляхом: у паракавальні, парааортальні, лім­фатичні вузли воріт нирки;

- гематогенним шляхом: у легені, печінку, плоскі кістки, хребет, головний мозок.

 

 

 

kidney_stage1_print       kidney_stage2_print

 

 

kidney_stage3_print

 

 

kidney_stage4_print

 

 

 

 

Здійснення медсестринського процесу

І. МЕДСЕСТРИНСЬКЕ ОБСТЕЖЕННЯ

Kidney cancerПід час обстеження пацієнта, госпіталізованого з підозрою на злоякісну пухлину нирки, палатна медсестра користується за­гальноприйнятою схемою медсестринського обстеження, зверта­ючи особливу увагу на:

- анамнестичні дані: захворювання та стани, при яких пору­шується гормональна рівновага, робота в шкідливих умовах (вплив променевої енергії, хімічних речовин — антрахіноліну);

- дані об’єктивного обстеження: схуднення, блідість шкіри, гіперемія обличчя (при артеріальній гіпертензії), підвищення тем­ператури тіла (від субфебрильних до високих цифр). За наявності пухлини великих розмірів остання може пальпуватися в попере­ковій ділянці;

- оцінювання здатності самостійного забезпечення фун­кціональних потреб: порушення виділення сечі, сну та відпочин­ку (при болю), підвищення температури тіла, неспроможність за­довольняти соціальні потреби (при загальній слабкості, болю, соціальній ізоляції).

 

ІІ. МЕДСЕСТРИНСЬКА ДІАГНОСТИКА. ВИЗНАЧЕННЯ ПРОБЛЕМ ПАЦІЄНТА

NB! Загальні і місцеві прояви захворювання свідчать, на жаль, про за­давненість злоякісного процесу.

Типові дійсні (наявні) проблеми хворих із злоякісними пухлинами нирки, пов’язані з основним захворюванням

Стійке підвищення температури тіла.

Підвищення артеріального тиску.

Виділення червоної сечі — раптове, не супроводжується бо­лем.

Порушення, припинення виділення сечі.


 

Типові потенційні проблеми хворих зі злоякісними пухлинами нирки, пов’язані з основним захворюванням

Біль (тупий, розпиральний) у попереку, унизу живота.

Поява пухлиноподібного утворення в попереку.

Раптова поява звивистих, розширених вен у калитці.

Втрата маси тіла.

Ризик виникнення рецидиву, метастазів.

Соціальна ізоляція, втрата працездатності .

 

ІІІ. ПЛАНУВАННЯ МЕДСЕСТРИНСЬКИХ ВТРУЧАНЬ

Планування медсестринських втручань залежить від стадії ра­кової пухлини, обсягу діагностичних та лікувальних втручань (хірургічне лікування). Променева терапія, хіміотерапія викорис­товуються в комплексному лікуванні , але вони мають лише допо­міжне значення.

Тривалість життя кооперованих пацієнтів не перевищує три роки від початку захворювання. Радикальне лікування подовжує тривалість життя на кілька років.

Плануючи медсестринські втручання, медсестра здійснює спо­стереження і догляд за пацієнтом в обсязі, який відповідає медсестринському плану вирішення типових проблем, що виникають у перед-, інтра-, післяопераційний періоди, при проведенні проме­невої та хіміотерапії, вписує в план вирішення проблем, зумовле­них злоякісною пухлиною нирки.

 

Типові пробле­ми хворих зі злоякісними пухлинами нирки

Типові медсестрин­ські діагнози при злоякісних пухлинах нирки

Мета

Планування

медсестринських

втручань

Стійке підви­щення темпера­тури тіла

Стійке підвищен­ня температури тіла, пов’язане з приєднанням запальних, застій­них ускладнень

Нормалізація температури тіла

За призначенням лікаря вводити жарознижувальні препа­рати.

 

Готувати пацієнта до проведення радикаль­ного чи паліативного лікування з приводу основного захворю­вання

Підвищення артеріального

тиску

Підвищення артеріального тиску, пов’язане з надмірним продукуванням ангіотензину

Нормалізація артеріально­го тиску

Підготувати пацієнта і все необхідне для взяття біологічних матеріалів для лабора­торних досліджень.

 

Гематурія

Поява крові в сечі пов’язана з проростанням, руйнуванням пухлиною кро­воносних судин нирки

Своєчасна діагностика і ліквідація пухлини

Підготувати пацієнта і усе необхідне для про­ведення призначених інструментальних досліджень, оператив­них втручань.

 

Вводити лікарські препарати згідно з листком призначень.

Поява пухли­ноподібного утворення в поперековій ділянці

Поява пухлино­подібного утво­рення в попере­ковій ділянці через розростан­ня пухлини

Своєчасно діагностува­ти і ліквіду­вати пухли­ну

Готувати пацієнта до призначеного лікування

Біль

Біль (тупий, розпиральний) у попереку, внизу живота, пов’язаний з порушенням відтоку сечі, розтягненням пухлиною капсули нирки, проростанням пухлиною тканин нирки, приле­глих органів

Ліквідація чи зменшен­ня болю

За призначенням лікаря вводити знебо­лювальні препарати.

 

Готувати пацієнта до проведення радикаль­ного чи паліативного лікування з приводу основного захворюван­ня

 

ІV. РЕАЛІЗАЦІЯ ПЛАНУ МЕДСЕСТРИНСЬКИХ ВТРУЧАНЬ

Виконання призначень лікаря

Уводити препарати згідно з листком призначень (знеболюваль­ні, спазмолітики, гемостатики, діуретики, антибіотики), прово­CDR649520дити інфузії, трансфузії.

Підготувати пацієнта і все необхідне для взяття біологічних матеріалів (крові, сечі, калу) з метою проведення лабораторних досліджень.

Оскільки пухлина нирки може продукувати специфічні речо­вини, які зумовлюють зміни в крові, то в загальному аналізі крові слід звертати увагу на:

- кількість еритроцитів: може бути підвищеною — продукція пухлиною еритропоетину; зниженою — наслідок кровотеч;

- ШОЕ — часто підвищена.

У загальному аналізі сечі: мікро-, макрогематурія.

 

Підготувати пацієнта і все необхідне для проведення таких до­сліджень:

- УЗД;

- рентгенологічних досліджень: оглядової рентгенографії, екс­креторної урографії, ретроградної пієлографії (має значення ло­калізація, розміри нирки, деформація, зміщення чашечок, мис­ки, наявність дефектів наповнення), комп’ютерної томографії;

- ангіографії;

- радіонуклідного дослідження нирки;

- пункційної біопсії пухлини з морфологічним дослідженням матеріалу — за показаннями.

 

При проведенні планового оперативного втручання медсестра повинна здійснити належну психологічну, фізичну і медикамен­тозну підготовку пацієнта до призначеної операції. Пацієнту мо­жуть виконувати такі оперативні втручання:

- нефректомію з прилеглою підшкірною жировою кліткови­ною та лімфатичними вузлами;

- резекцію нирки (як паліативний метод при двобічному ура­женні, за наявності однієї нирки).

 

Операційна медична сестра повинна приготувати все необхідне для проведення призначеної операції.

До променевих впливів пухлина нечутлива (променеву тера­пію застосовують при метастазах у кістки), певну чутливість рак нирки виявляє до деяких хіміотерапевтичних препаратів. При­значають також гормонотерапію, імунотерапію (тамоксифен, цисплатин, гемцитабін, інтерферон-альфа, медроксипрогестерон).

 

Спостерігання і догляд за пацієнтом, незалежні мед сестринські втручання

Спостерігати за своєчасним спорожненням сечового міхура, за кількістю і кольором виділеної сечі (зменшення або відсутність сечі вказують па розвиток ниркової недостатності).

Контролювати систематичне проведення призначених аналі­зів.

 

Навчання пацієнта й осіб, які його доглядають

Розповісти пацієнтові, родичам основні аспекти здійснення за­ходів особистої гігієни у стаціонарних умовах.

Підтримувати душевний стан пацієнта, вселяти віру у пози­тивне вирішення його проблем.

 

Figures-2

Мал. Резекція нирки.

 

 

 

 

РАК СЕЧОВОГО МІХУРА

 

 

 

NB! Це найпоширеніше злоякісне новоутворення сечових і статевих ор­ганів. Становить близько 3 % усіх пухлин і 30—50 % пухлин сечових і стате­вих органів.

 

До причин виникнення відносять тривалу дію хімічних, біоло­гічних канцерогенів, несприятливих екологічних факторів, ку­ріння, деякі захворювання сечової і статевої систем, є також ві­русна теорія.

 

Частіше хворіють чоловіки віком 40—60 років.

 

Найчастіша локалізація — дно, шийка міхура, вічка сечово­дів.

 

Морфологічні форми:

- перехідноклітинний рак (до 95 %);

- плоскоклітинний рак;

- аденокарцинома.


NB! Серед злоякісних пухлин найчастіше трапляється папілярний рак. Макроскопічно він подібний до папіломи (на широкій основі, має вигляд цвітної капусти, ділянки виразкування чергуються з ділянками некрозу).

 

Стадії захворювання:

0 (Tis—aN0M0);

I (T1N0M0);

II (T2a—bN0M0);

ІІІ (T3a—bN0M0 T4aN0M0);

IV (T4bN0M0 T1—4 N1—3 M0 T1—4 N0—3 M1).

 

NB! Класифікація ВООЗ зара­ховує папіломи до Т0 пухлин (че­рез труднощі морфологічної ди­ференціації папіломи та злоякісного ураження).

 

Метастазування:

- лімфогенним шляхом: у лімфатичні вузли малого таза;

- гематогенним шляхом: часто лише на термінальній стадії (у легені, печінку, надниркові залози, кістки).

 

Здійснення медсестринського процесу

І. МЕДСЕСТРИНСЬКЕ ОБСТЕЖЕННЯ

Під час обстеження пацієнта, госпіталізованого з підозрою па рак сечового міхура, палатна медсестра користується загально­прийнятою схемою медсестринського обстеження, звертаючи осо­бливу увагу на:

- анамнестичні дані:

    робота, пов’язана з гумовим, лакофар­бовим (анілінофарбовим), паперовим та іншими хімічними ви­робництвами,

    куріння,

    наявність хронічної інфекції сечового мі­хура,

    ниркових каменів;

- дані об’єктивного обстеження: підвищення температури тіла, інколи на пізніх стадіях у нижній половині живота пальпу­ється пухлина;

- оцінювання здатності самостійного забезпечення фун­кціональних потреб:

    порушення виділення сечі,

    порушення сну та відпочин­ку (при болю),

    підвищення температури тіла,

    неспроможність підтримувати особисту гігієну,

    неспроможність задовольняти соціальні потреби (при загальній слабкості, болю, соціальній ізоляції).

 

ІІ. МЕДСЕСТРИНСЬКА ДІАГНОСТИКА. ВИЗНАЧЕННЯ ПРОБЛЕМ ПАЦІЄНТА

Типові дійсні (наявні) проблеми хворих на рак сечового міхура, пов’язані з основним захворюванням

Поява червоної сечі зі згустками крові.

Пекучий, ріжучий біль при сечовипусканні, несправжні пози­ви до сечовипускання.

Порушення, припинення виділення сечі.

Підвищення температури тіла.

Типові потенційні проблеми хворих на рак сечового міхура, пов’язані з основним захворюванням:

Біль унизу живота, у попереку.

Виділення сечі з піхви, прямої кишки.

Втрата маси тіла.

Ризик виникнення рецидиву, метастазів.

Соціальна ізоляція, втрата працездатності.

 

ІІІ. ПЛАНУВАННЯ МЕДСЕСТРИНСЬКИХ ВТРУЧАНЬ

Планування медсестринських втручань залежить від стадії ра­кової пухлини, обсягу діагностичних та лікувальних втручань (хірургічне, променеве, хіміотерапевтичне лікування).

Прогноз найчастіше несприятливий. П’ятирічне виживання при оптимальному сучасному лікуванні в II стадії становить 60— 85 %, в III — 50—75 %, в IV — 0—25 %.

Плануючи медсестринські втручання, медсестра здійснює спо­стереження і догляд за пацієнтом в обсязі , який відповідає медсестринському плану вирішення типових проблем, що виникають у перед-, інтра-, післяопераційний періоди, при проведенні проме­невої та хіміотерапії, вписує в план вирішення проблем, зумовле­них раком сечового міхура.

 

Типові проблеми хворих па рак сечового міхура

Типові медсестринські діагнози при раку сечового міхура

Мета

Планування

медсестринських

втручань

Гематурія

Поява крові в сечі, іноді зі згустками, пов’язана із руйнуванням пухлиною кровоносних судин

Своєчасна діа­гностика злоякіс­ної пухлини, її ліквідація

Підготувати пацієнта і все необхідне для взяття біологічних матеріалів для лабо­раторних досліджень.

 

Підготувати пацієнта і все необхідне для проведення призначе­них інструментальних досліджень, оператив­них втручань.

 

Уводити лікарські препарати згідно з листком призна­чень.

 

Допомагати пацієнто­ві у профілактиці та подоланні ускладнень променевої та хіміоте­рапії

Затримка

сечовипус­кання

Затримка сечовипускання у зв’язку із накопиченням згустків крові у сечовому міхурі, сечівнику, стисненням пухлиною ший­ки сечового міху­ра

Евакуація сечі

За призначенням лікаря приготувати все необхідне для катетеризації сечово­го міхура.

 

За призначенням лікаря приготувати все необхідне та асистувати при накладанні цистостоми.

 

Здійснювати відповід­ний догляд за пацієн­том

Біль,

дизуричні

явища

Пекучий, ріжучий біль при сечовипус­канні, несправ­жні позиви до сечовипускання внаслідок подразнення слизової оболон­ки сечового міху­ра пухлиною, кров’ю та її згустками, залишковою сечею, приєднан­ня запальних ускладнень, проростанням пухлиною суміжних органів

Ліквідація чи зменшення больових відчуттів

За призначенням лікаря вводити знеболювальні препарати (ненаркотичні чи наркотичні анальгетики).

 

Підготувати пацієнта та все необхідне для проведення призначе­ного лікарем ради­кального чи паліатив­ного, оперативного чи консервативного лікування

Підвищен­ня темпера­тури тіла

Підвищення температури

тіла, пов’язане з приєднанням

запальних, застійних

ускладнень

Нормалізація температури тіла

За призначенням лікаря вводити жарознижувальні препарати, антибіо­тики

 

 

ІV. РЕАЛІЗАЦІЯ ПЛАНУ МЕДСЕСТРИНСЬКИХ ВТРУЧАНЬ

 

Виконання призначень лікаря

Уводити препарати згідно з листком призначень (знеболюваль­ні, спазмолітики, антибіотики, гемостатики), проводити інфузії, трансфузії.

Підготувати пацієнта і все необхідне для взяття біологічних матеріалів (крові, калу, сечі: мікро-, макрогематурія) з метою провести лабораторні дослідження.

При кровотечі із сечових органів провести катетеризацію се­чового міхура, після якої із кровоспинною метою слід увести в нього товстий гумовий катетер № 22, закріпити його і залишити на кілька годин.

 

Підготувати пацієнта і все необхідне для проведення таких до­сліджень:

- УЗД;

- цистоскопії — виявлення пухлини, визначення її розмірів, характеру росту;

- цистографії — виявлення дефекту наповнення при екзофітній пухлині;

Цистоскопія- екскреторної урографії — виявлення дефектів наповнення сечового міхура, ознак ураження сечових органів;

- уретроцистоскопії — для оцінювання стану слизової оболон­ки сечового міхура, сечівника, для проведення ендоскопічної біо­псії пухлини (щипцевої) з наступним гістологічним дослідженням;

- цитологічного дослідження сечі;

- комп’ютерної томографії;

- магнітно-резонансної томографії;

- хромоцистоскопії — для визначення функції нирок;

- рентгенографії органів грудної клітки, кісток — для вияв­лення метастазів.

 

При проведенні планового оперативного втручання медсестра повинна здійснити належну психологічну, фізичну і медикамен­тозну підготовку пацієнта до призначеної операції. Пацієнту мо­жуть виконувати такі оперативні втручання, як:

- ендовезикальна електрокоагуляція пухлини (трансуре­трально), резекція сечового міхура (при 0, І стадії);

- резекція сечового міхура;

- цистектомія з видаленням передміхурової залози, клітковини малого таза, лімфатичних вузлів у чоловіків, сечівника, передньої стінки піхви і матки, лімфатичних вузлів у жінок (II, III стадії);

- паліативні операції в термінальних стадіях:

    уретеросигмоанастомоз — виведення сечоводів у сигмоподібну кишку,

    уретерокутанеостомія — виведення сечоводів на шкіру,

    розтин сечово­го міхура з цистостомією для спинення кровотечі,

    ліквідації кров’яних згустків, які перешкоджають відтоку сечі,

    формування протиприродного відхідника (колостоми) — при утворенні міхурово-прямокишкових нориць.

 

Проводять також передопераційну променеву терапію або хі­міотерапію (метотрексат, вінбластин, доксорубіцин, цисплатин внутрішньовенно та ін., мітоміцин внутрішньоміхурово).

Операційна медична сестра повинна приготувати все необхідне для проведення призначеної операції.

 

Спостерігання і догляд за пацієнтом, незалежні медсестринські втручання

Спостерігати за своєчасним спорожненням сечового міхура, за кількістю і кольором виділеної сечі (зменшення або відсутність сечі вказують на розвиток ниркової недостатності).

Контролювати систематичне проведення призначених аналізів.

 

Навчання пацієнта й осіб, які його доглядають

Розповісти пацієнтові, родичам основні аспекти здійснення за­ходів особистої гігієни у стаціонарних умовах.

Підтримувати душевний стан пацієнта, вселяти віру у пози­тивне вирішення його проблем.

 

 

 

 

РАК ПЕРЕДМІХУРОВОЇ ЗАЛОЗИ

 

Актуальність теми

Рак передміхурової залози (РПЗ) - досить поширена патологія і складає біля 4% всіх  онкологічних новоутворень. В структурі онкологічної захворюваності рак простати посідає восьме місце і частота випадків досягає 8,1 на 100 000 населення. ВООЗ встановила, що в світі щорічно вперше діагностується приблизно 200 000 випадків цього захворювання. Найбільш висока захворюваність на РПЗ реєструється в популяції афроамериканців США (116 випадків на 100 000 населення за рік). Найбільш низька захворюваність на РПЗ (<10 на 100 000 людей) реєструється в Японії, Китаї, Індії. В Україні у чоловіків цей показник складає 40,5  (2013 р.), однак спостерігається його значний ріст, який за останні 15-20 років склав більш ніж на 50%. Найчастіше хворіють жителі Херсонської, Миколаївської, Одеської областей, Києва.

 

Загальна кількість випадків захворювання в 2013 році - 8004 чоловіків.

Загальна кількість померлих в 2013 році - 3443.

Захворюваність на 100.000 жінок в 2013 р. заг. - 18,7, чол. - 40,5.

Не прожили 1 року з числа вперше захворілих в 2013 р. - 17,9%.

 

В структурі захворюваності чоловіків України на злоякісні новоутворення рак передміхурової залози посідає третє місце - 10,3%.

В структурі смертності чоловіків України від злоякісних новоутворень рак передміхурової залози на третьому місці - 7,8%.

 

NB! Становить 4-5 % усіх злоякісних пухлин чи 10 % злоякісних пухлин у чоловіків. Останнім часом помітна тенденція до зростання, особливо се­ред осіб середнього віку.

 

До ймовірних причин відносять порушення гормонального ба­лансу — підвищення рівня чоловічих статевих гормонів (андроге­нів), особливості статевого життя, дієти (“західний тип дієти” з великою кількістю білків і жирів у раціоні).

 

Вік пацієнтів становить 62—70 років.

 

Розрізняють:

первинний рак:

- аденокарцинома (тубулярна, крибриформна, слизоутворювальна, перснеподібноклітинний рак), плоскоклітинний, недиференційований та ін.;

стромальний (саркома);

вторинний рак:

- проростання у передміхурову залозу раку сечового міхура, прямої кишки;

- метастази у передміхурову залозу меланоми, раку легень.

 

Стадії захворювання:

 I (TlaN0M0 G1—2);

 II (Tib—с, Tl, Т2а—b N0M0 Gl—4);

 IІІ (T3a—b N0M0 Gl—4);

 IV (T4N0M0 Gl—4), (Tla—4 N1—3M0 Gl—4), (T1a—4 N0-3 M1 G1—4).

 

Метастазування:

- лімфогенним шляхом: лімфатичні вузли малого таза (регіонарні), уражаються також пахвинні лімфовузли, інколи надклю­чичні;

- гематогенним шляхом: у кістки таза, попереково-крижовий відділ хребта, стегна, ребра, згодом у легені, печінку.

 

Здійснення медсестринського процесу

І. МЕДСЕСТРИНСЬКЕ ОБСТЕЖЕННЯ

Під час обстеження пацієнта, госпіталізованого з підозрою на рак передміхурової залози, палатна медсестра користується за­гальноприйнятою схемою медсестринського обстеження, зверта­ючи особливу увагу на:

- анамнестичні дані:

похилий вік пацієнта,

хронічні запаль­ні процеси передміхурової залози (різні форми простатиту);

- дані об'єктивного обстеження:

дизурія,

ніктурія,

гематурія;

- оцінювання здатності самостійного забезпечення фізіоло­гічних потреб:

порушення виділення сечі,

порушення сну та відпочинку (при болю),

неспроможність підтримувати особисту гігієну (при нетри­манні сечі),

неспроможність задовольняти соціальні потреби (при загальній слаб­кості, болю, соціальній ізоляції).

 

ІІ. МЕДСЕСТРИНСЬКА ДІАГНОСТИКА. ВИЗНАЧЕННЯ ПРОБЛЕМ ПАЦІЄНТА

NB! У початковий період захворювання проявляється лише розладами сечовипускання.

 

Типові дійсні (наявні) проблеми хворих на рак передміхурової залози, пов’язані з основним захворюванням

Почастішання, утруднення сечовипускання.

Відчуття неповного спорожнення сечового міхура.

Відчуття переповнення сечового міхура.

Самовільне виділення сечі краплями, нетримання сечі.

Виділення сечі з кров’ю.

 

Типові потенційні проблеми хворих на рак передміхурової залози, пов’язані з основним захворюванням

Біль у ділянці промежини, відхіднику, унизу живота, у спині, крижах.

Затримка сечовипускання.

Ризик виникнення метастазів.

Соціальна ізоляція, втрата працездатності.

 

III. ПЛАНУВАННЯ МЕДСЕСТРИНСЬКИХ ВТРУЧАНЬ

Планування медсестринських втручань залежить від стадії ра­кової пухлини, обсягу діагностичних та лікувальних втручань (хірургічне лікування, променева, гормоно- і хіміотерапія).

П’ятирічне виживання на ранніх стадіях після радикальних операцій та променевого лікування становить 80 % , після гормо­нотерапії — 45—65 % , на пізніх стадіях — 10—30 % . В осіб до 50 років прогноз набагато гірший.

Плануючи медсестринські втручання, медсестра здійснює спо­стереження і догляд за пацієнтом в обсязі, який відповідає медсестринському плану вирішення типових проблем, що виникають у перед-, інтра-, післяопераційний періоди, при проведенні проме­невої, гормоно- та хіміотерапії, вписує в план вирішення проблем, зумовлених цією злоякісною пухлиною.

 

Типові проблеми хворих на рак передміхуро­вої залози

Типові медсестринські діагнози при раку передміхурової залози

Мета

Планування

медсестринських

втручань

Почасті­шання та утруднення сечовипус­кання. Відчуття неповного спорожнен­ня сечового міхура

Почастішання та утруднення сечови­пускання, пов’я­зані зі стисненням пухлиною шийки сечового міхура, сечівника.

Відчуття неповного спорожнення сечового міхура через його гіпото­нію

Усунення

розладів

сечовипус­кання

Підготувати пацієнта і все необхідне для взяття біологічних матеріалів для лабораторних досліджень.

Підготувати пацієнта та все необхідне для прове­дення призначених інструментальних досліджень, оператив­них втручань.

Вводити лікарські препарати згідно з листком призначень. Допомагати лікарю у проведенні променевого лікування, гормоно- чи хіміотерапії.

Гематурія

Виділення сечі з кров’ю, пов’язане із проростанням пухлини кровонос­них судин, стиснен­ням вен у шийці сечового міхура

Своєчасна діагностика злоякісної пухлини, її ліквідація

Здійснювати догляд, спостерігати за пацієн­том у перед-, інтра-, після­операційний періоди

Біль

Біль унизу живота, у попереку, пов’я­заний із висхідни­ми запальними ускладненнями (запалення сечово­го міхура, ниркової миски, паренхіми нирки) через застій сечі.

Ліквідація,

зменшення

болю

За призначенням лікаря вводити знеболювальні (ненаркотичні, нарко­тичні анальгетики), антибіотики.

Підтримувати психоло­гічно пацієнта.

Допомагати лікарю в організації та проведенні паліативного (хірургіч­ного, променевого,

медикаментозного)

лікування

Затримка

сечовипус­кання

Затримка сечови­пускання у зв’язку зі стисненням пухлиною сечівни­ка

Евакуація

сечі

За призначенням лікаря приготувати все необхід­не для катетеризації сечового міхура або цистостомії.

 

 

IV. РЕАЛІЗАЦІЯ ПЛАНУ МЕДСЕСТРИНСЬКИХ ВТРУЧАНЬ

Виконання призначень лікаря

Вводити препарати згідно з листком призначень (знеболюваль­ні, спазмолітики, гемостатики, антибіотики), проводити інфузії, CDR457840трансфузії.

Підготувати пацієнта і все необхідне для взяття біологічних матеріалів (крові, сечі (виявлення гематурії), калу) з метою про­ведення лабораторних досліджень.

 

При гострій затримці сечі проводять катетеризацію сечового міхура гумовим катетером. У разі неефективності цієї маніпуля­ції слід приготувати лікарю усе необхідне для катетеризації мета­левим катетером або для пункції сечового міхура, чи накладання епіцистостоми.

 

Підготувати пацієнта і все необхідне для проведення таких об­стежень та інструментальних досліджень:

- пальцевого ректального обстеження — визначається збіль­шення, асиметрія, горбкуватість залози чи вузол щільної, “кам’я­нистої” консистенції;

- лабораторних досліджень — визначення в сироватці крові підвищення активності кислої фосфатази, підвищення рівня про­статичного специфічного антигену (PSA);

- ультразвукового трансректального дослідження, що дає змогу виявити пухлини до 1 см. Під контролем цього досліджен­ня проводять також пункційну біопсію через пряму кишку з по­дальшим цитологічним та гістологічним дослідженням біологіч­ного матеріалу. Пункційну біопсію викопують через проме­жину;

- комп’ютерної томографії — визначається поширеність пух­линного процесу, метастази;

- магнітно-резонансної томографії — діагностується пошире­ність пухлинного процесу, метастази;

- цистоскопії — для виявлення деформації стінки сечового міхура, збільшеної передміхурової залози.

 

 

 

При проведенні планового оперативного втручання медсестра повинна здійснити належну психологічну, фізичну і медикамен­тозну підготовку пацієнта до призначеної операції. Пацієнту мо­жуть виконувати такі оперативні втручання, як:

- радикальна простатектомія;

- кріодеструкція передміхурової залози;

- трансуретральна резекція передміхурової залози при хро­нічній затримці сечі;

- епіцистостомія (при хронічній затримці сечі);

- двобічна уретерокутанеостомія — виведення сечоводів на шкіру (при наростанні двобічного уретерогідронефрозу та нирко­вої недостатності).

Операційна медична сестра повинна приготувати все необхідне для проведення призначеної операції.

Для лікування застосовують хірургічний, променевий, хіміо­терапевтичний та гормональний методи.

 

Спостерігання і догляд за пацієнтом, незалежні медсестринські втручання

При накладанні епіцистостоми зовнішній кінець полімерної трубки під’єднати до сечоприймача. У передопераційний період, коли пацієнт не перебуває на ліжковому режимі, сечоприймач можна прикріпити до одягу.

Для профілактики стійкого скорочення і зморщування стінок сечового міхура слід промивати його через епіцистостому 1 раз на день, вводячи по 150—200 мл фурациліну, декасану.

У міру просякання пов’язки навколо дренажа проводити її за­міну, обкладати серветками, пелюшками.

Стежити за чистотою натільної, постільної білизни, замінюва­ти їх у міру забруднення.

 

 

CDR446202

Мал. Ультразвукове дослідження простати.

 

XVgGNDN

Фото. Застосування контактної променевої  терапії (брахітерапії) в лікуванні аденокарциноми простати.

 

 

 

РАК СТАТЕВОГО ЧЛЕНА

NB! Рак статевого члена становить 0,3—1 % серед онкологічних захво­рювань.

 

Рак шкіри найчастіше виникає на головці, внутріш­ньому листку передньої шкірочки.

До ймовірних причин виникнення відносять недотримання пра­вил особистої гігієни (смегма, яка накопичується, є канцерогенною).

Середній вік пацієнтів — 50—70 років.

 

Розрізняють:

- передракові захворювання (шкірний ріг, лейкоплакія, го­строкінцеві кондиломи, хвороба Боуена, еритроплазія Кейра);

- плоскоклітинний рак — найчастіша гістологічна форма.

 

Облітеруючий ксеротичний баланіт  Еритроплазія Кейра

Бовеноїдний папульоз

 

Шкірний ріг

 

Макроскопічні форми:

- ендофітна (вузлова, виразкова);

- екзофітна (папілярна, грибоподібна).

 

Метастазування:

- лімфогенним шляхом: у пахвинно-стегнові та клубові лім­фовузли;

- гематогенним шляхом: у печінку, легені.

 

Стадії захворювання:

 I (T1N0M0);

 II (T1N1M0 T2N0—1М0);

 III (ТІ—2N2M0 T3N0—2М0);

 IV (T4N0—2М0 Т1—4N3M0 Т1—4N0—3М1).

 

Здійснення медсестринського процесу

І. МЕДСЕСТРИНСЬКЕ ОБСТЕЖЕННЯ

 

Під час обстеження пацієнта, госпіталізованого з підозрою на рак статевого члена, палатна медсестра користується загально­прийнятою схемою медсестринського обстеження, звертаючи осо­бливу увагу на:

1) анамнестичні дані: поява зовнішніх змін у ділянці статево­го члена;

2) дані об’єктивного обстеження: збільшені неболючі пахвин­ні лімфовузли.

Огляд безпосередньо місця злоякісного ураження — status lokalis:

- зміна кольору (часто гіперемія),

- ущільнення шкіри ділян­ки головки статевого члена,

- ущільнення шкіри ділян­ки передньої шкірочки,

- у задавнених випадках:

- наявність виразок, вкритих гнійним нальотом,

- роз­пад;

3) оцінювання здатності самостійного забезпечення фун­кціональних потреб:

-         порушення виділення сечі,

-         порушення сну та відпочин­ку,

-         неспроможність рухатись та підтримувати відповідне положен­ня,

-         неспроможність вибирати відповідний одяг,

-         неспроможність самостійно одягатися, роздягатися (за наявності пухлини, болю, у разі приєднання ускладнень),

-         неспроможність під­тримувати особисту гігієну (при запальних ускладненнях, крово­течі з пухлини, процесах розпаду, нетриманні сечі),

-         неспроможність задовольняти інші фізіологічні потреби (сексуальні), а також соціальні (при за­гальній слабкості, болю, соціальній ізоляції).

 

Клінічний випадок

 

ІІ. МЕДСЕСТРИНСЬКА ДІАГНОСТИКА. ВИЗНАЧЕННЯ ПРОБЛЕМ ПАЦІЄНТА

Типові дійсні (наявні) проблеми хворих на рак статевого члена, пов’язані з основним захворюванням

Зміна кольору шкіри головки статевого члена, передньої шкі­рочки.

Ущільнення шкіри ділянки головки статевого члена, перед­ньої шкірочки.

Типові потенційні проблеми хворих на рак статевого члена, пов’язані з основним захворюванням

Наявність на статевому члені виразок, вкритих гнійним нальо­том.

Неприємний запах з місця пухлинного ураження.

Кровотеча.

Біль у ділянці новоутворення.

Порушення статевої функції.

Нетримання сечі.

Порушення, припинення виділення сечі.

Поява об’ємних новоутворень у пахвинних ділянках.

Ризик виникнення рецидиву, метастазів.

Соціальна ізоляція, втрата працездатності.


 

III. ПЛАНУВАННЯ МЕДСЕСТРИНСЬКИХ ВТРУЧАНЬ

Планування медсестринських втручань залежить від стадії рако­вої пухлини, обсягу діагностичних та лікувальних втручань (хірур­гічне лікування, променева терапія). Хіміотерапія малоефективна.

П’ятирічне виживання при І стадії — понад 90 %, при II — 60—70 %, при III — 25—30 % , при IV — до 5 % .

Плануючи медсестринські втручання, медсестра здійснює спо­стереження і догляд за пацієнтом в обсязі, який відповідає медсестринському плану вирішення типових проблем, що виникають у перед-, інтра-, післяопераційний періоди, при проведенні паліа­тивної, променевої та хіміотерапії, вписує в план вирішення про­блем, зумовлених раком статевого члена.

 

Типові проблеми хворих на рак статевого члена

Типові медсестринські діагнози при раку статевого члена

Мета

Планування

медсестринських

втручань

Наявність ущільнен­ня, зміни кольору передньої шкірочки, шкіри голо­вки стате­вого члена, виразкування, вкриті гнійним нальотом

Наявність ущіль­нення, зміни кольору передньої шкірочки, шкіри головки статевого члена, виразкування, вкриті гнійним нальотом у зв’язку із пухлинним ростом

Допомагати лікарю у здійсненні захо­дів для своєчас­ної діагностики і лікування злоякісної пухлини

Підготувати пацієнта і все необхідне для взяття біологічних матеріалів для лабора­торних досліджень. Підготувати пацієнта і все необхідне для проведення призначе­них інструментальних досліджень, оператив­них втручань.

Уводити лікарські препарати згідно з листком призначень.

Допомагати лікарю у проведенні промене­вого лікування чи хіміотерапії.

Неприєм­ний запах, кровотеча з місця пухлинного

ураження

Неприємний запах, кровотеча з місця пухлинно­го ураження через розпад і руйнуван­ня кровоносних судин

Ліквідація

ускладнення

пухлинного

розпаду

Надати невідкладну допомогу при крово­течі.

За призначенням лікаря прово­дити систематичні перев’язки

Біль

Біль, пов’язаний із мацерацією шкіри та вираз- куванням, пророс­танням пухлиною нервових струк­тур, а також появою супутніх запальних усклад­нень

Усунення або зменшення больових відчуттів

За призначенням лікаря вводити анальгетики, прово­дити систематичні перев’язки

Порушення статевої

функції

Порушення статевої функції через наявність пухлини, біль, порушення ерекції, психо­емоційного стану

Допомога паці­єнту психічно і фізично адап­туватись до змін у власному здоров’ї, зовнішньому вигляді

Підтримувати психо­логічно пацієнта. Допомагати лікарю в організації та про­веденні паліативного (хірургічного, проме­невого, медикаментоз­ного) лікування

Нетриман­ня сечі

Нетримання сечі при проростанні пухлиною нервово-м’язових структур сечови­відних шляхів

Ліквідація

ускладнення

Запропонувати кори­стуватися підгузниками.

За наявності постійно­го катетера здійснюва­ти відповідний догляд

Затримка сечовипус­кання

Затримка сечови­пускання при про­ростанні пухли­ною просвіту сечовивідних шляхів

Усунення

ускладнення

За призначенням лікаря приготувати все необхідне для проведення пункції сечового міхура або накладання цистостоми, асистувати лікарю

 

 

IV. РЕАЛІЗАЦІЯ ПЛАНУ МЕДСЕСТРИНСЬКИХ ВТРУЧАНЬ

Виконання призначень лікаря

Уводити препарати згідно з листком призначень (знеболюваль­ні, антибіотики, гемостатики), проводити інфузії, трансфузії.

Підготувати пацієнта і все необхідне для взяття біологічних матеріалів (крові, сечі, калу) з метою проведення лабораторних досліджень.

У разі припинення виділення сечі при переповненому сечово­му міхурі приготувати все необхідне для пункції сечового міхура чи епіцистостомії.

Підготувати пацієнта і все необхідне для проведення таких до­сліджень:

- цитологічного дослідження зіскрібка з виразкової поверхні;

- гістологічного дослідження після біопсії, взятої з глибоких шарів пухлини.

 

При проведенні планового оперативного втручання медсестра повинна здійснити належну психологічну, фізичну і медикамен­тозну підготовку пацієнта до призначеної операції. Пацієнту мо­жуть виконувати такі оперативні втручання, як:

- часткова чи радикальна резекція статевого члена;

- парціальна чи тотальна ампутація статевого члена, пах­винно-стегнова лімфаденектомія.

Операційна медична сестра повинна приготувати все необхідне для проведення призначеної операції.

Одним з основних методів лікування є також передопераційна й ад’ювантна променева терапія (рентгенотерапія, телегамматерапія на первинне вогнище і зони регіонарного метастазування). У пізніх стадіях додається також хіміотерапія (флуороурацил, цисплатин, блеоміцин).

 

Спостерігання і догляд за пацієнтом, незалежні медсестринські втручання

За наявності виразок з гнійним нальотом брати участь у про­веденні перев’язок і періодично, у міру забруднення, замінювати пов’язку.

При накладанні епіцистостоми зовнішній кінець полімерної трубки під’єднати до сечоприймача.

Для профілактики стійкого скорочення і зморщування стінок сечового міхура слід промивати його через епіцистостому 1 раз на день, вводячи по 150—200 мл фурациліну, декасану.

У міру просякання пов’язки навколо дренажа проводити її за­міну, обкладати додатково пелюшками.


 

Навчання пацієнта й осіб, які його доглядають

Переконати у необхідності радикальної операції.

При нетриманні сечі рекомендувати використовувати однора­зові підгузники, за призначенням лікаря провести катетеризацію сечового міхура катетером Фолея.

Заборонити пацієнту курити.

У разі потреби сприяти консультації психолога.

 

 

 

ЗДІЙСНЕННЯ МЕДСЕСТРИНСЬКОГО ПРОЦЕСУ В ПІСЛЯОПЕРАЦІЙНИЙ ПЕРІОД У ПАЦІЄНТІВ ПІСЛЯ НЕФРЕКТОМІЇ, З НАКЛАДЕНИМИ НЕФРО- ТА ЦИСТОСТОМОЮ

 

Визначення проблем пацієнта, медсестринська опіка в цей пе­ріод здійснюються переважно палатною, маніпуляційною, пере­в’язувальною медсестрою онкологічного, урологічного відділен­ня, онкологічного диспансеру.

 

І. МЕДСЕСТРИНСЬКЕ ОБСТЕЖЕННЯ

Медична сестра оцінює здатність пацієнта забезпечувати фун­кціональні потреби:

-      нормально виділяти з організму продукти життєдіяльності (сечу — при накладеній нефростомі, цистостомі),

-      споживати адекватно їжу та рідину (харчування пацієнта, особливо в ранній післяопераційний період, регламентоване діє­тою),

-      підтримувати нормальну температуру тіла (при її підвищен­ні),

-      спати,

-      відпочивати (при болю, загальній слабкості, психоемо­ційних змінах після операції).

 

ІІ. МЕДСЕСТРИНСЬКА ДІАГНОСТИКА. ВИЗНАЧЕННЯ ПРОБЛЕМ ПАЦІЄНТА

Проблеми пацієнтів, прооперованих з приводу злоякісних пухлин органів сечової системи

Ризик виникнення кровотечі, порушення функції нирки.

Ризик виникнення мацерації шкіри навколо країв рани, ви­східної інфекції, закупорення, випадіння дренажів.


        

III. ПЛАНУВАННЯ МЕДСЕСТРИНСЬКИХ ВТРУЧАНЬ

 

Типові проблеми хворих, проопе­рованих з приводу злоякіс­них пухлин органів сечової системи

Типові медсестринські діагнози у хворих, прооперо­ваних з приводу злоякісних пухлин органів сечової системи

Мета

Планування медсестринських втручань

Ризик виник­нення кровоте­чі, порушення функції нирки

Ризик виникнен­ня ускладнень у зв’язку з проведе­ним оперативним втручанням — видаленням нирки

Запобі­гання виник­ненню

усклад­нень

Спостерігати за кількіс­тю, характером виділеної сечі.

За призначенням лікаря здійснювати контроль за проведенням біохімічних аналізів крові для визна­чення функції нирки (креатинін, сечовина, залишковий азот).

NB! Переважно в перші 12 год спостерігається післяопе­раційна олігурія.

У перші дні після опера­ції пацієнт має лежати на спині, слід виключити різкі повороти тулуба, напруження м’язів живота, щоб не виникло ускладнення — зісковзування лігатур. Відповід­но стежити за станом пов’язки на післяопера­ційній рані, чи остання не просякла кров’ю.

До вечора 1-го дня після операції можна обережно повернутись на бік. 3 2-ї доби можна сидіти, зго­дом вставати

Ризик виник­нення мацера­ції шкіри навколо

нефростоми, інфікування нирки, пору­шення функціо­нування нориці

Ризик виникнен­ня мацерації шкіри через постійне подразнення сечею, інфікуван­ня нирки через нефростому, порушення функціонування нориці через закупорення, випадін­ня дренажів

Запобі­гання виник­ненню

усклад­нень

Допомагати лікарю у проведенні систематич­них перев’язок.

 Стежити за станом дренажів

Ризик виник­нення мацера­ції шкіри країв рани, інфіку­вання сечового міхура, нирки, закупорення, випадіння дренажів

Ризик виникнен­ня ускладнень у зв’язку з проведе­ною операцією — епіцистостомією

 

 

 

 

 

IV. РЕАЛІЗАЦІЯ ПЛАНУ МЕДСЕСТРИНСЬКИХ ВТРУЧАНЬ

 

За наявності нефростоми:

- сечу відводити через дренаж у стерильно закриту посудину з антисептиком. Посуд і трубки для подовження дренажу кожного дня слід замінювати;

- стежити за функціонуванням, станом дренажних трубок, характером виділень (одна — функціональна, розташована в нир­ці, друга — біля нирки в паранефральній клітковині);

- обережно повертати, перекладати пацієнта, проводити пере­в’язки, щоб не випала дренажна трубка, тому її слід зафіксувати додатково за допомогою марлевої стрічки, яку потрібно обв’язати навколо тулуба;

- пов’язка на рані навколо дренажу має залишатись сухою, а її просякання свідчить про зміщення або закупорювання дренажу;


- через дренаж 1 раз на день промивати ниркову миску, вво­дячи одночасно не більше 5-6 мл антисептика, щоб не спричини­ти її перерозтягнення.

 

За наявності епіцистостоми:

- стежити за станом, функціонуванням, характером виділень з дренажів, при виділенні гнійної чи кров’янистої сечі сечовий мі­хур потрібно щодня промивати через надлобковий дренаж анти­септичним розчином.

 

NB! Для поліпшення відтоку сечі з міхура є спеціальні відсмоктувальні пристрої і системи.

 

Кінець полімерної трубки, розташованої в сечовому міхурі, по­трібно помістити в сечоприймальну посудину. При ліжковому ре­жимі сечоприймач слід підвісити до ліжка (у спеціальні дротяні гнізда). Інший дренаж розміщений у підшкірній жировій клітко­вині для відтоку крові і лімфи, а також для вчасного виявлення вторинної кровотечі.

 

Для профілактики стійкого скорочення і зморщення стінок се­чового міхура слід промивати його через епіцистостому 1 раз на день, вводячи по 150—200 мл фурациліну, декасану.

 

У міру просякання пов’язки навколо дренажу проводити її за­міну, обкладати додатково стерильними марлево-ватними сервет­ками.

Стежити за чистотою натільної, постільної білизни, замінюва­ти їх у міру забруднення.

 

NB! При тимчасовому дренуванні калібр дренажних трубок поступово зменшується, відповідно норицевий хід звужується, при остаточному ви­даленні трубки — загоюється, після чого необхідно стежити за тим, чи від­новилося самостійне сечовипускання.

 

Медсестри поліклінічного відділення з метою профілактики та раннього виявлення рецидивів і метастазування разом з лікарем проводять диспансеризацію пацієнтів згідно з чинними наказами МОЗ України та клінічними протоколами, затвердженими Нака­зом МОЗ України № 554 від 17.09.2007 р.

 

Диспансеризація хворих на рак нирки

 

 

 

ЛПЗ загально- лікарняної мережі

Консультативна

поліклініка спеціалізованого

закладу

Стаціонар

спеціалізованого

закладу

Обстежен­ня при диспансе­ризації хворих

Крат­ність

обсте­ження

1-й рік — 1 раз на 3 міс.

2-й рік — 1 раз на 6 міс.

У подальшому 1 раз на рік (за показаннями — частіше)

1-й рік - 1 раз на 3 міс.

2-й рік - 1 раз на 6 міс.

У подальшому 1 раз на рік (за показаннями — частіше)

За показаннями

 

Обсяг

обсте­жен­ня

Фізикальне обстеження.

Лабораторне дослідження крові (загаль­ний, біохімічний аналізи) та сечі.

УЗД органів черевної порож­нини, малого та­за та заочеревинного простору.

Рентгеногра­фія органів грудної порож­нини:

1-й    рік —  1 раз на 6 міс.

2-й    рік — 1 раз на рік (за пока­заннями — часті­ше)

Обстеження проводять за потреби уточнен­ня даних, отри­маних на попере­дньому етапі

Поглиблене обстеження проводять за потреби уточ­нення даних, отриманих на попередніх етапах

 

 

Диспансеризація хворих на рак сечового міхура

 

 

 

ЛПЗ загально- лікарняної мережі

Консультативна

поліклініка спеціалізованого

закладу

Стаціонар

спеціалізованого

закладу

Обстежен­ня при диспансе­ризації хворих

Крат­ність

обсте­ження

1-й рік — 1 раз на 3 міс.

2-й рік — 1 раз на 6 міс.

У подальшому 1 раз на рік

1 -й рік — 1 раз на 3 міс.

2-й рік — 1 раз на 6 міс.

У подальшому 1 раз на рік

1 -й рік — 1 раз на 3 міс.

2-й рік — 1 раз на 6 міс.

У подальшому 1 раз на рік

Обсяг

обсте­жен­ня

Фізикальне обстеження.

Лабораторне дослідження крові (загаль­ний, біохіміч­ний аналізи) та сечі.

УЗД органів черевної порож­нини, малого таза та заочеревинного простору.

Цистоско­пія — за пока­заннями.

Рентгеногра­фія органів грудної порож­нини

Обстеження проводять за потреби уточ­нення даних, отриманих на попередньому етапі

Поглиблене обсте­ження проводять за потреби уточ­нення даних, отри­маних на попере­дніх етапах

 

 

Диспансеризація хворих на рак передміхурової залози

 

 

 

ЛПЗ загально- лікарняної мережі

Консультативна

поліклініка спеціалізованого

закладу

Стаціонар

спеціалізованого

закладу

Обстежен­ня при диспансе­ризації хворих

Крат­ність

обсте­ження

1 раз на 1—3 міс., за показаннями - частіше

1 раз на 2—3 міс.

1 раз на 2 міс.

Обсяг

обсте­жен­ня

2. Фізикальне обстеження.

3. Пальцьове ректальне обсте­ження передміху­рової залози.

Визначення PSA.

Лабораторне дослідження крові (загальний аналіз крові та сечі, біохімічний аналіз).

УЗД органів черевної порож­нини, заочеревинного простору та малого таза — за показаннями.

Рентгенографія органів грудної порожнини

Обстеження проводять за потреби уточнення даних, отриманих на попе­редньому етапі

Поглиблене обсте­ження проводять за потреби уточ­нення даних, отриманих на попередніх етапах

 

 

Диспансеризація хворих на рак статевого члена

 

 

 

ЛПЗ загально- лікарняної мережі

Консультативна

поліклініка

спеціалізованого

закладу

Стаціонар

спеціалізованого

закладу

Обстежен­ня при диспансе­ризації хворих

Крат­ність

обсте­ження

1-2-й роки — 1 раз на 2 міс.

3-й рік — 1 раз на 6 міс.

У подальшому 1 раз на рік

1-й    рік — 1 раз на 3 міс.

2-й    рік — 1 раз на 6 міс.

У подальшому 1 раз на рік

1-й    рік — 1 раз 2-на 3 міс.

2-й    рік — 1 раз на 6 міс.

У подальшому 1 раз на рік

Обсяг

обсте­жен­ня

Фізикальне обстеження.

УЗД органів черевної порожнини, малого таза, заочеревинно­го простору та пахвинних лімфовузлів.

Рентгено­графія орга­нів грудної по­рожнини — 1 раз на рік

Обстеження проводять за потреби уточнення даних, отрима­них на поперед­ньому етапі.

КТ органів черевної

порожнини, малого таза, заочеревинного простору та пахвинних лімфовузлів

Поглиблене обсте­ження проводять за потреби уточ­нення даних, отриманих на попередніх етапах.

При місцевих рецидивах — гістологічна верифікація