ЗЛОЯКІСНІ ПУХЛИНИ ЖІНОЧИХ СТАТЕВИХ ОРГАНІВ

 

Ribbons-for-website

 

Перелік злоякісних захворювань жіночих статевих органів розглянутих нижче:

1. Рак шийки матки.

Реалізація плану медсестринських втручань (рак шийки матки).

2. Рак тіла матки.  

Реалізація плану медсестринських втручань (рак ендометрія).

3. Рак яєчників.

Реалізація плану медсестринських втручань.

Здійснення медсестринського процесу у віддалений післяопераційний період та під час відновного лікування.

4. Хоріонепітеліома матки.

Реалізація плану медсестринських втручань.

 

 

 

giРАК ШИЙКИ МАТКИ

 

 

Загальна кількість випадків захворювання на ЗН шийки матки в 2013 році - 5.018.

Захворюваність на ЗН шийки матки в 2013 році - 21.8 на 100.000 жінок.

Загальна кількість померлих від ЗН шийки матки в 2013 році  2.017.

Не прожили 1 року з числа вперше захворілих в 2013 р. 15,1%.

В структурі захворюваності населення України на ЗН рак шийки матки на 5 місці (5,8%).

В структурі смертності від ЗН населення України рак шийки матки на 8 місці (5,6%).

 

Теорії виникнення:

- вірусна (віруси простого герпесу, вірус папіломи людини, передаються статевим шляхом),

- гормональна (порушення балансу жіночих статевих гормонів),

- механічна (травми під час абортів, пологів).

 

Середній вік пацієнток — близько 50 років.

 

Розрізняють:

      фонові захворювання:

- псевдоерозії,

- проста лейкоплакія,

- цервіцит,

- кольпіт,

- ендометріоз,

- поліпи;

      передракові захворювання: дисплазія (порушення нормаль­ної структури епітелію з ознаками ороговіння та без ознак атипії) різного ступеня тяжкості;

      рак:

- внутрішньоепітеліальний,

- мікроінвазивний (діагнос­тується лише морфологічно),

- інвазивний (найчастіше на межі ба­гатошарового плоского і циліндричного епітелію, у менопаузі — на рівні внутрішнього вічка);

 

Морфологічні типи:

- плоскоклітинний з орого­вінням – найчастіше,

- нероговіючий,

- залозистий, світлоклітинний – рідше.

 

Стадії захворювання:

 0 (Tis),

 І А1 (інвазія < 3 мм); (TlalN0M0)

 І А2 (інвазія 3—5 мм); (Tla2N0M0)

 І В1 (інвазія < 4 см); (T1b1N0M0)

 І В2-ІІА (III) (T1b—2а N0—1МО)

 ІІ В (T2bN0-lM0)

 IIIA (T3aN0M0)

 ІІІ В (T3bN0M0)

 III (Т3а-bNlMO)

 IV (Т4, будь-яке NM1)

 

Метастазування:

- лімфогенним шляхом: у регіонарні лімфовузли (розташова­ні навколо шийки матки, затульні, клубові) та віддалені лімфо­вузли;

- гематогенним шляхом: у легені, печінку, кістки таза, стег­нові кістки, хребет.

 

Здійснення медсестринського процесу

І. МЕДСЕСТРИНСЬКЕ ОБСТЕЖЕННЯ

Під час обстеження пацієнтки, госпіталізованої з підозрою на рак шийки матки, палатна медсестра користується загальноприй­нятою схемою медсестринського обстеження, звертаючи особли­ву увагу на:

- анамнестичні дані:

§  ранній початок статевого життя,

§  ранні пологи, аборти,

§  часта зміна сексуальних партнерів,

§  венеричні захворювання,

§  діагностовані в минулому ерозії шийки матки,

§  запальні процеси жіночих статевих органів,

§  порушення менструального циклу,

§  куріння;

- дані об'єктивного обстеження:

§  схуднення,

§  блідість шкіри,

§  наявність різного роду виділень з піхви,

§  збільшені, неболючі пах­винні лімфовузли;

- оцінювання здатності самостійного задоволення фізіоло­гічних потреб: неспроможність підтримувати особисту гігієну (при виділеннях з піхви), виконувати звичну роботу (при слабкос­ті, виснаженні, болю в пізніх стадіях захворювання).

 

ІІ. МЕДСЕСТРИНСЬКА ДІАГНОСТИКА. ВИЗНАЧЕННЯ ПРОБЛЕМ ПАЦІЄНТА

NB! Перші стадії раку шийки матки перебігають безсимптомно. Поява характерних скарг свідчить про поширеність пухлинного процесу.

 

Симптоми раку шийки матки називають симптомами смерті.

 

Типові дійсні (наявні) проблеми хворих на рак шийки матки, пов’язані з основним захворюванням

Водянисті виділення з піхви, кровомазання.

Кров’янисті, кров’янисто-водянисті виділення з піхви (типу м’ясних помиїв), інколи з неприємним запахом.

Кровотеча з піхви.

Біль унизу живота, у піхві, часто нестерпний, що іррадіює у ногу чи в спину.

 

Типові потенційні проблеми хворих на рак шийки матки, пов’язані з основним захворюванням

Біль, різі при сечовипусканні, біль у спині, попереку.

Ризик виникнення кровотечі.

Виділення сечі, калу з піхви.

 

 

 

РАК ТІЛА МАТКИ

 

Загальна кількість випадків захворювання ЗН тіла матки в 2013 році - 7.777.

Захворюваність на ЗН тіла матки 33.8 на 100.000 жінок.

Загальна кількість померлих від ЗН тіла матки в 2013 році - 2.028.

Не прожили 1 року з числа вперше захворілих в 2013 р. 11.7%.

В структурі захворюваності на ЗН населення України в 2013 році рак тіла матки посідає 3-тє місце  - 9,0%.

В структурі смертності від ЗН населення України 2013 році посідає 7 місце - 5,6%.

 

Теорії виникнення:

- гормональна (через підви­щену концентрацію естрогенів, що призводить до проліферації ендометрія з наступною атиповою гіперплазією),

- генетична (“ро­динні раки”),

- вірусна.

 

Середній вік хворих — близько 55 років.

 

Типовим місцем росту злоякісної пухлини є один із кутів по­рожнини матки.

 

Розрізняють:

• доброякісні зміни: поліп, гіперплазія ендометрія;

• передракові захворювання: атипова гіперплазія ендометрія (розростання різної форми і розмірів);

• злоякісні пухлини:

- аденокарцинома (80 %),

- світлоклітинний,

- залозистоплоскоклітинний,

- недиференційований,

- серозно-папілярний рак.

 

Макроскопічні форми:

- найчастіше пухлини ростуть екзофітно — у просвіт матки, часто на широкій основі, рідше у формі поліпа, що нагадує цвітну капусту;

- рідше спостерігається ендофітний ріст, що нагадує виразку із щільною основою.

 

Стадії захворювання:

І А (TlaN0M0);

І B1 (TlbN0M0) поверхнева інвазія, локалізація пухлини у верх­ній частині слизової оболонки матки, G1;

І B2 (TlbN0M0) інвазія до S міометрія, локалізація пухлини у нижній частині слизової оболонки матки, G2—3;

І С (T1c—2aN0M0 G2—3),

ІІ B1 (T2bN0M0 Gl);

ІІ B2 (T2bN0—1M0G3);

ІІІ A (T3aN0—1M0 Gl—3);

ІІІ B(T3bN0—1M0 Gl—3);

ІV (T4a—4bN0—1M01).

 

Метастазування:

- лімфогенним шляхом: у регіонарні лімфовузли (розташова­ні навколо матки, крижові, затульні, клубові);

- гематогенним шляхом: у легені, печінку, яєчники, кістки таза, хребет.

 

Здійснення медсестринського процесу

І. МЕДСЕСТРИНСЬКЕ ОБСТЕЖЕННЯ

Під час обстеження пацієнтки, госпіталізованої з підозрою на злоякісну пухлину ендометрія, палатна медсестра користується загальноприйнятою схемою медсестринського обстеження, звер­таючи особливу увагу на:

- анамнестичні дані:

порушення функції яєчників,

тривале застосування гормональних препаратів з лікувальною чи контра­цептивною метою,

тривале застосування імунодепресивних засо­бів,

рак тіла матки у близьких родичів,

фіброми матки,

пізня ме­нопауза,

мала кількість або відсутність вагітностей,

наявність цукрового діабету,

наявність ожиріння;

- дані об’єктивного обстеження:

блідість,

ожиріння,

наяв­ність виділень з піхви,

збільшені пахвинні лімфовузли,

іноді збільшення об’єму живота;

- оцінювання здатності самостійного задоволення фізіологіч­них потреб: труднощі при підтриманні особистої гігієни (при виді­леннях з піхви), неспроможність виконувати звичну роботу (при слабкості, виснаженні, болю на пізніх стадіях захворювання).

 

ІІ. МЕДСЕСТРИНСЬКА ДІАГНОСТИКА.

ВИЗНАЧЕННЯ ПРОБЛЕМ ПАЦІЄНТА

NB! Скарги з’являються уже на пізніх стадіях захворювання.

Типові дійсні (наявні) проблеми хворих на рак тіла матки, пов’язані з основним захворюванням

Водянисті, кров’янисті виділення з піхви.

Кровотечі (у жінок репродуктивного віку — нерегулярні).

Біль унизу живота.

Біль, різі при сечовипусканні, біль у спині, попереку.

Типові потенційні проблеми хворих на рак тіла матки, пов’язані з основним захворюванням

Поява гною, виділень з піхви з неприємним запахом.

Підвищення температури тіла.

Збільшення об’єму живота.

 

 

ІІІ. ПЛАНУВАННЯ МЕДСЕСТРИНСЬКИХ ВТРУЧАНЬ

Планування медсестринських втручань залежить від стадії ра­кової пухлини, обсягу діагностичних та лікувальних втручань (хірургічне лікування, променева, хіміотерапія при раку шийки матки, а також хірургічне лікування, променева, хіміо-, гормо­нотерапія при раку ендометрія).

Основне значення для прогнозу наслідків лікування раку ший­ки матки має стадія захворювання. П’ятирічне виживання із за­хворюванням IB стадії — 80—85 % ,11 — 60 % , III — 30 %, IVA — 8—15 %, IVB стадії — 0 % . На прогноз також впливають гісто­логічна структура пухлини та застосований метод лікування. Не­сприятливими прогностичними ознаками вважають емболізацію раковими клітинами лімфатичних і кровоносних судин строми, метаплазію в регіонарних лімфатичних вузлах, двобічне ушко­дження приматкової клітковини, наявність анемії тощо.

При ураженні пухлиною порожнини матки п’ятирічне виживання становить 65 % . Воно залежить також від глибини інвазії процесу в стінку матки, ступеня диференціації пухлини. При аде­нокарциномі ендометрія одужання спостерігається у 73 % паці­єнток, при папілярному раку — у 63 % .

Плануючи медсестринські втручання, медсестра здійснює спо­стереження і догляд за пацієнткою в обсязі, який відповідає медсестринському плану вирішення типових проблем, які виника­ють у перед-, інтра-, післяопераційний періоди, при проведенні специфічного консервативного лікування, вписує в план вирі­шення проблем, зумовлених злоякісною пухлиною.

 

Типові проблеми хворих на рак шийки, тіла матки

Типові медсестринські діагнози при раку шийки, тіла матки

Мета

Планування медсестринських втручань

Виділення з піхви

Кровомазання після статевого акту (контак­тні кровотечі), кров’я­нисті, кров’янисто-водянисті виділення з піхви (типу м’ясних помиїв), інколи з непри­ємним запахом у зв’яз­ку із витіканням крові і лімфи при розпаді

пухлини, проростанні нею судин.

Виділення сечі, калу з піхви у зв’язку з формуванням

кишково-піхвових,

нориць

Допомога лікарю у здійсненні заходів щодо своє­часної діагности­ки і ліку­вання злоякісної пухлини

Підготувати пацієнтку і все необхідне для взяття біологічних матеріалів для лабора­торних досліджень.

Підготувати пацієнт­ку, все необхідне для проведення призначе­них інструментальних досліджень, оператив­них втручань.

Вводити лікарські препарати згідно з листком призначень.

Допомагати лікарю у проведенні промене­вого лікування чи хі­міотерапії.

При виділеннях з піх­ви пропонувати паці­єнтці користуватися одноразовими гігієніч­ними прокладками

Біль

Біль унизу живота, у піхві, часто нестерп­ний, що іррадіює у ногу чи в спину, пов’язаний із проростанням пухлини в навколоматкову клітковину, стисненням нерва, сечо­воду.

Біль у спині, різі при сечовипусканні, біль у попереку у зв’язку із приєднанням висхідної інфекції, ускладнень з боку нирок (піонефроз, гідронефроз)

Ліквіда­ція або зменшен­ня болю

За призначенням ліка­ря вводити ненаркотичні, наркотичні анальгетики. Застосо­вувати допоміжні (немедикаментозні: фізичні, психологічні) методи усунення болю.

Готувати пацієнтку до призначеного оперативного втру­чання

Неспроможність доглядати за собою самостійно

Неспроможність догля­дати за собою самостій­но у зв’язку з ослаблен­ням фізичної активно­сті, наявністю патологіч­них виділень з піхви

Забезпе­чення

відповід­ного

догляду

Здійснити заходи щодо забезпечення особистої гігієни пацієнтки, фізіологіч­них відправлень, надати допомогу при вживанні їжі, запобіг­ти розвитку пролеж­нів.

При виділеннях з піхви запропонувати користуватися одно­разовими прокладка­ми, підгузниками

Ризик виникнен­ня кровоте­чі

Кровотеча, пов’язана із розпадом пухлини, проростанням, руйну­ванням пухлиною судин

Зупинка кровотечі

У разі виділення значної кількості крові з піхви повідо­мити лікаря.

За потреби провести тампонаду піхви

Збільшен­ня об’єму живота

Збільшення об’єму живота через накопи­чення рідини в черевній порожнині при метаста­зуванні раку ендоме­трія в очеревину

Евакуація асцитичної рідини

Приготувати все необхідне для проведен-ня лапароцентезу.

Асистувати лікарю під час проведення процедури.

Відправити асцитичний вміст на цитоло­гічне дослідження.

Спостерігати за паці­єнткою: вимірювати артеріальний тиск, пульс (можливий колапс), доглядати за накладеною після лапароцентезу пов’язкою

Виділення через дренажі з піхви, черевної порожнини

Виділення через дре­нажі з піхви, черевної порожнини у зв’язку із проведеною операцією на органах малого таза

Здійснен­ня відпо­відного догляду

Спостерігати за станом і функціонуван-ням дренажів, проводити перев’язки.

Починаючи з 3-го дня після операції (вида­лення матки з придат­ками) проводити сприн­цювання піхви розчи­нами фурациліну і ромашки (200 мл) за допомогою шприца Жане

 

ІV. РЕАЛІЗАЦІЯ ПЛАНУ МЕДСЕСТРИНСЬКИХ ВТРУЧАНЬ (Рак шийки матки)

 

Виконання призначень лікаря

Вводити препарати згідно з листком призначень: знеболюваль­ні, гемостатичні засоби, інфузійні рідини (водно-сольові, дезінтоксикаційні розчини), проводити трансфузії.

 

Підготувати пацієнтку і все необхідне для взяття біологічних матеріалів (крові, сечі, калу) з метою проведення лабораторних досліджень.

 

Підготувати пацієнтку і все необхідне для проведення таких обстежень та інструментальних досліджень (провести пси­хологічну, фізичну підготовку до обстеження, підготувати дзер­кала, стерильні рукавички):

- гінекологічного:

• огляд у дзеркалах,

• дворучне (бімануальне) обстеження через піхву,

• ректальне обстеження,

- цитологічного дослідження мазків із цервікального каналу та шийки матки (підготувати шпатель, палички, предметні скельця, направ­лення для проведення, фіксація матеріалу розчином Нікіфорова);

 

NB! Матеріал для цитологічного дослідження у здорових жінок, напри­клад, при масовому обстеженні з метою виявлення раку шийки матки (про­філактичний цитологічний скринінг), беруть із піхвової частини шийки мат­ки, цервікального каналу та на стику епітелію цих частин; у пацієнток із підозрою на рак — прицільно із підозрілого місця перед бімануальним огля­дом.

 

Мікроскопічна оцінка фіксованих та фарбованих мазків ший­ки матки за Папаніколау передбачає 6 типів препаратів:

І тип — цитограма без особливостей;

IIа тип — запальний процес;

ІІб тип — запальний процес із проліферацією епітелію;

ІІІа тип — слабка дисплазія на фоні запалення або помірна дисплазія на фоні метаплазії;

ІІІб тип — тяжка дисплазія;

IV тип — початок малігнізації або дає підставу підозрювати рак;

V тип — зміни епітелію дають підставу із впевненістю говорити про рак;

VI тип — не дозволяє видати заключения через неповноцінні мазки;

 

- біопсії із наступним гістологічним дослідженням шматочка тканини із підозрілого місця під контролем кольпоскопії;

- роздільного діагностичного вишкрібання порожнини матки та цервікального каналу;

- кольпоскопічного дослідження — огляд шийки матки і піх­ви при 8—32-разовому збільшенні за допомогою кольпоскопа. Інформативність методу зростає під час оброблення шийки матки відповідними розчинами, що покращує розпізнавання окремих елементів;

- цистоскопії, ректоскопії (виявлення проростань у суміжні органи, визначення стадії процесу).

 

 

mujercontrol

Фото. Проведення кольпоскопічного дослідження.

 

 

 

 

454535

 

 

 

pap-smear

Мал. Скринінг на рак шийки матки – щорічне цитологічне дослідження матеріалу із цервікального каналу та піхвової частини шийки матки.

 

9ea459dce9df3fd3fa070dcf0f469be2

Фото. Щипці для біопсії шийки матки.

 

Оперативне втручання. При виконанні планового оперативного втручання медсестра повинна провести належну психологічну, фізичну і медикамен­тозну підготовку пацієнтки до призначеної операції. Операційна медична сестра повинна приготувати все необхідне для проведення призначеної операції.

 

Пацієнтці можуть виконувати такі оперативні втручання:

- конізація (конусоподібне вирізання),

- ампутація шийки мат­ки (із наступним гістологічним дослідженням) на 0 стадії раку (передінвазивний рак), особливо у ланок віком до 40 років;

- проста гістеректомія при цервікальній локалізації процесу або інших несприятливих чинниках: фіброміома матки, пухлини придатків;

- радикальна гістеректомія за Вертгаймом;

- екстирпація шийки матки у жінок віком понад 40 років;

- розширена екстирпація матки з придатками і верхньою тре­тиною піхви з лімфаденектомією.

 

 

Променева терапія. На кожній стадії злоякісного процесу проводять передопера­ційну чи післяопераційну променеву терапію: зовнішнє опромі­нення чи внутрішньо-порожнинні аплікації радіоактивних препа­ратів.

 

Паліативні курси хіміотерапії — при несприятливому перебігу (термінальні стадії, низькодиференційований рак, цервікальна форма, великий об’єм первинної пухлини, вік до 50 ро­ків, метастатичне ураження регіонарних лімфатичних вузлів) — проводять з метою як радикального курсу поєднаної променевої терапії, так і комбінованого лікування: неад’ювантна та ад’ювантна хіміотерапія (циснлатин, блеоміцин, етонозид, флуороурацил та ін.) і симптоматичне лікування.

 

Спостерігання і догляд за пацієнткою, незалежні медсестрин­ські втручання

При значних виділеннях із статевих органів рекомендувати використовувати гігієнічні прокладки, стежити за чистотою на­тільної, постільної білизни, замінювати в міру забруднення.

При кровотечі зі статевих органів негайно повідомити лікаря, накласти стисну пов’язку на промежину (тугий валик з вати і марлі), лід на цю ділянку, за потреби приготувати все необхідне для тампонад и піхви.

 

Навчання пацієнтки й осіб, які її доглядають

Переконати у необхідності призначених операцій, променевої, хіміотерапії.

Розповісти пацієнтці, її родичам про значення особистої гігіє­ни для профілактики виникнення ускладнень, особливо за на­явності значних уплавів, виділень з неприємним запахом, ки­шково-піхвових і сечостатевих нориць, навчити основним аспектам гігієни зовнішніх статевих органів, навколовідхідникової ділянки.

Підтримувати душевний стан пацієнтки, вселяти віру в пози­тивне вирішення її проблем.

Перед проведенням радикальних операцій, особливо пацієнт­кам репродуктивного віку, посприяти передопераційній консуль­тації психолога, психіатра.

Розповісти родичкам пацієнтки про принципи профілактики раку шийки матки.

 

 

NB! Профілактика виникнення раку шийки матки

Впо­рядковане статеве життя (за принципом “одне життя — один статевий парт­нер”).

Використання презервативів при зміні статевих партнерів.

Регулярні щорічні огляди в гінеколога із цитологічним до­слідженням мазків з шийки матки - цитологічний скринінг.

Своєчасне і правильне лікування перед­ракових станів.

Вакцинація проти вірусу папіломи людини (до початку статевого життя, до інфікування вірусом).

 

Cervarix vaccine 0.5 mL6002PPS0

 

gardasil

 

NB! Профілактика папіломавірусної інфекції = профілактика раку шийки матки. В Україні зареєстровано дві вакцини проти папіломавірусної інфекції. Відповідно до затверджених в Україні інструкцій вакцина Церварикс® (бівалентна) може бути рекомендована для застосування з 10 річного віку, вакцина Гардасил® (квадривалентна) - з 9 років. З такого ж віку рекомендовано застосовувати дані вакцини в країнах ЄС та в США.

 

 

IV. РЕАЛІЗАЦІЯ ПЛАНУ МЕДСЕСТРИНСЬКИХ ВТРУЧАНЬ (Рак ендометрія)

 

Виконання призначень лікаря

Вводити препарати згідно з листком призначень (знеболювальні, гормональні, гемостатичні препарати), проводити інфузії, трансфузії.

 

Підготувати пацієнтку і все необхідне для взяття біологічних матеріалів (крові, сечі, калу) з метою проведення лабораторних досліджень.

 

При асциті підготувати все необхідне для проведення лапароцентезу.

 

Підготувати пацієнтку і все необхідне для проведення таких обстежень та інструментальних досліджень:

- гінекологічного: огляд у дзеркалах, дворучне обстеження через піхву, ректальне обстеження (лікар може виявити збіль­шення матки, потовщення шийки матки, наявність сукровичних, кров’янистих виділень, метастази у стінки піхви, у регіонарні лімфовузли малого таза). Потрібно провести психологічну, фізич­ну підготовку пацієнтки до обстеження, підготувати дзеркала, стерильні рукавички;

 - біопсії — після діагностичного вишкрібання кюреткою по­рожнини матки біоптичний матеріал відправляють на цитологіч­не і гістологічне дослідження;

- ультразвукової діагностики органів черевної порожнини, заочеревинного простору, малого таза та регіонарних лімфатич­них вузлів — для визначення локалізації, розмірів пухлини, діа­гностики метастазів;

- гістероскопії за допомогою апарата з оптичною системою — гістероскопа для огляду порожнини матки та взяття біоптату.

 

При плановому оперативному втручанні медсестра повинна провести належну психологічну, фізичну і медикаментозну підготовку пацієнтки до призначеної операції. Пацієнтці можуть ви­конувати такі оперативні втручання, як:

- пангістеректомія;

- розширена пангістеректомія + оментектомія, видалення парааортальних лімфатичних вузлів (при їх метастатичному ура­женні);

- екстирпація матки з придатками.

 

У разі поширення злоякісного процесу для профілактики ви­никнення метастазів хірургічне лікування доповнюють промене­вою інвагінальпою, внутрініньопорожнинною та дистанційного променевою терапією на ділянку малого таза (здебільшого пух­лини матки малочутливі до опромінення), поліхіміотерапією (доксорубіцин + карбоплатин (або цисилатин) + циклофосфамід (4-6 курсів та ін.), гормонотерапією (медроксипрогестерону ацетат 500 мг 2 рази на тиждень — 6 міс.; 500 мг 1 раз на місяць до 3 років разом з тамоксифеном 20 мг на добу).

 

Операційна медична сестра повинна приготувати все необхідне для проведення призначеної операції.

 

Спостереження і догляд за пацієнткою, незалежні медсестринські втручання

При значних виділеннях зі статевих органів рекомендувати використовувати гігієнічні прокладки, стежити за чистотою на­тільної, постільної білизни, замінювати в міру забруднення.

При кровотечі зі статевих органів негайно повідомити лікаря, накласти стисну пов’язку на промежину (туго прибинтувати ва­лик із вати і марлі), застосувати лід на низ живота, за потреби приготувати все необхідне для тампонади піхви.

 

Навчання пацієнтки й осіб, які її доглядають

Розповісти пацієнтці, її родичам про значення особистої гігіє­ни для профілактики виникнення ускладнень, особливо за наяв­ності значних уплавів, виділень із неприємним запахом, навчити основним аспектам гігієни зовнішніх статевих органів.

Перед проведенням радикальних операцій пацієнткам репро­дуктивного віку посприяти передопераційній консультації пси­холога, психіатра.

 

 

 

 

ovarian+cancer+ribbon

РАК ЯЄЧНИКІВ

Загальна кількість випадків захворювання ЗН яєчників в 2013 році - 4.216.

Захворюваність на ЗН яєчників  18.4 на 100.000 жінок.

Загальна кількість померлих від ЗН яєчників  в 2013 році - 2.296.

Не прожили 1 року з числа вперше захворілих в 2013 р. 27.9 %.

В структурі захворюваності на ЗН населення України в 2013 році рак яєчників посідає 7-ме місце - 4,9 %.

В структурі смертності від ЗН населення України 2013 році рак яєчників посідає 5-те місце - 6,3%.

 

NB! Захворюваність на рак яєчників становить близько 18 випадків на 100 тис. населення і посідає перше місце серед причин смерті від злоякіс­них пухлин жіночих статевих органів.

 

Виділяють теорії виникнення:

-         гормональну (через підвищену концентрацію естрогенів),

-         механічну (травматизація яєчників під час попередньо проведених операцій із приводу кіст, кістом, фіброміом),

-         генетичну (“сімейні раки”).

 

Найчастіше захворювання виникає у жінок безпосередньо до або після настання менопаузи.

 

Розрізняють:

- первинний рак яєчників, коли попередньо не було кістозних змін;

- вторинний рак яєчників, що виник унаслідок малігнізації кістоми;

- метастатичний рак яєчників, як наслідок метастазування раку шлунка (метастази Крукенберга).

 

Морфологічно розрізняють такі пухлини:

-  епітеліальні,

-  стро­ми статевого тяжа,

-  герміногенні,

-  гонадобластоми,

-  м’яких тка­нин,

-  некласифіковані,

-  метастатичні,

-  пухлиноподібні процеси.

 

Метастазування:

- імплантаційним шляхом (найчастіше): поширення (дисемі­нація) процесу на очеревину малого таза;

- лімфогенним шляхом: у регіонарні лімфовузли (затульні, клубові, крижові, парааортальні, пахвинні);

- гематогенним шляхом: у чепець, печінку, легені, плевраль­ну порожнину, пупок.

 

Стадії захворювання:

 IA(TlaN0M0);

 IB (TlbN0M0);

 ІС (TlcN0M0);

 ІІА (T2aN0M0);

 ІІВ (T2bN0M0);

 IIC (T2cN0M0);

 IIIA (T3aN0M0);

 ІІІВ (T3bN0M0);

 ІІІС (T3cN0M0), (будь-якеТІІІМ0);

 IV (будь-яке Т, будь-яке NM1).

 

Diagram_showing_stage_1_ovarian_cancer_CRUK_193.svg Diagram_showing_stage_2A_to_2C_ovarian_cancer_CRUK_214.svg Diagram_showing_stage_3A_to_3C_ovarian_cancer_CRUK_225.svg Diagram_showing_stage_4_ovarian_cancer_CRUK_233.svg

 

Mucinous_Cystadenocarcinoma_of_the Ovary

 

Ovarian_carcinoma

 

Bilateral_ovarian_serous_carcinomas

 

Tumor_deposet

 

Здійснення медсестринського процесу

І. МЕД СЕСТРИНСЬКЕ ОБСТЕЖЕННЯ

Під час обстеження пацієнтки, госпіталізованої з підозрою на рак яєчників, палатна медсестра користується загальноприйня­тою схемою медсестринського обстеження, звертаючи особливу увагу на:

- анамнестичні дані:

    порушення функції яєчників,

    тривале застосування гормональних препаратів з лікувальною чи контра­цептивною метою,

    рак яєчників у близьких родичів,

    ранній по­чаток менструацій,

    рання чи пізня менопауза,

    мала кількість або відсутність вагітностей;

- дані об’єктивного обстеження:

   здуття живота,

   інколи збільшений об’єм живота,

   втрата маси тіла,

   на пізніх стадіях можливі: задишка, субфебрильна температура тіла;

- оцінювання здатності самостійного забезпечення функці­ональних потреб:

    порушення дихання (обмеження екскурсій грудної клітки при асциті),

    порушення споживання їжі та рідини,

    порушення нормаль­ного виділення з організму продуктів життєдіяльності (за відсут­ності апетиту, при нудоті, болю у животі, закрепах чи проносах),

    порушення сну та відпочинку,

    неспроможність виконувати звичну роботу (при слабкості, виснаженні, болю).

 

ІІ. МЕДСЕСТРИНСЬКА ДІАГНОСТИКА. ВИЗНАЧЕННЯ ПРОБЛЕМ ПАЦІЄНТА

 

NB! Для раку яєчників характерною є відсутність специфічних скарг, симптомів.

 

Типові дійсні (наявні) проблеми хворих на рак яєчників, пов’язані з основним захворюванням

Відчуття дискомфорту в животі.

Безпричинна слабкість, нездужання, зниження працездатно­сті.

Важкість, біль унизу живота, у надчеревній ділянці, під­ребер’ї.

Розлади менструацій.

Проноси чи закрепи.

Відсутність апетиту, нудота.

Здуття живота, переймоподібний біль у животі.

 

Типові потенційні проблеми хворих на рак яєчників, пов’язані з основним захворюванням

Збільшення об’єму живота.

Задишка.

Підвищення температури тіла.

Різке схуднення, кахексія.

Ризик виникнення метастазів, TEЛA (тромбоемболії легеневої артерії).

Соціальна ізоляція, втрата працездатності.

 

ІІІ. ПЛАНУВАННЯ МЕДСЕСТРИНСЬКИХ ВТРУЧАНЬ

Планування медсестринських втручань залежить від стадії ра­кової пухлини, обсягу діагностичних та лікувальних втручань (хірургічне лікування, променева, хіміотерапія).

П’ятирічне виживання пацієнток (якщо рак діагностовано па І і II стадіях захворювання) становить 30 % .

Плануючи медсестринські втручання, медсестра здійснює спо­стереження і догляд за пацієнткою в обсязі, який відповідає медсестринському плану вирішення типових проблем, що виникають у перед-, інтра-, післяопераційний періоди, при проведенні паліа­тивної, променевої та хіміотерапії, вписує в план вирішення про­блем, зумовлених раком яєчників.

 

Типові проблеми хворих на рак яєчників

Типові медсестринські діагнози при раку яєчників

Мета

Планування

медсестринських

втручань

Порушен­ня загаль­ного стану

Відчуття болю, дис­комфорту в животі, безпричинної слаб­кості, нездужання, зниження працездат­ності у зв’язку із пухлинною інтокси­кацією

Нормаліза­ція загально­го стану пацієнтки, зменшення або ліквіда­ція болю

Підготувати пацієнтку і все необхідне для взят­тя біологічних матері­алів для лабораторних досліджень. Підготувати пацієнт­ку, все необхідне для проведення призначе­них інструментальних досліджень, оператив­ного втручання. Вводити лікарські препарати згідно з листком призначень

Розлади менструа­цій

Розлади менструацій у зв’язку із порушен­ням гормональної функції

Здійснення заходів для своєчасної

діагностики і лікування злоякісної пухлини

Допомагати лікарю у проведенні променево­го лікування чи хіміо­терапії.

Допомагати пацієнтці у профілактиці та подо­ланні ускладнень про­меневої та хіміотера­пії.

Диспепсія

Проноси чи закрепи внаслідок росту пухлини, стиснення кишок

 

Відкоригувати харчу­вання

Відсут­ність

апетиту, нудота,

блювання

Відсутність апетиту, нудота, блювання у зв’язку із пухлинною інтоксикацією

Збільшен­ня об’єму живота

Збільшення об’єму живота через нако­пичення рідини в черевній порожнині при метастазуванні раку ендометрія в очеревину

Евакуація

асцитичної

рідини

Приготувати все необ­хідне для проведення лапароцентезу. Асистувати лікарю під час проведення процедури.

Відправити асцитичний вміст на цитоло­гічне дослідження.

Спостерігати за паці­єнткою (вимірювати артеріальний тиск, пульс — можливий колапс), доглядати за накладеною після лапароцентезу пов’язкою

Виділення через дренажі з піхви, че­ревної, порожни­ни

Виділення через дренажі з піхви, черевної порожнини у зв’язку із проведе­ною операцією

на органах малого таза

Здійснення

відповідного

догляду

Спостерігати за станом і функціонуванням дренажів, проводити перев’язки.

Починаючи з 3-го дня після операції вида­лення матки з придат­ками, проводити сприн­цювання піхви роз­чинами фурациліну і ромашки (200 мл) за допомогою шприца Жане

Ризик виникнен­ня ТЕЛА

Ризик виникнення ТЕЛА у зв'язку із проведеним оперативним втру­чанням, літнім віком, супутньою патологією, ліжко­вим режимом

Запобігання

виникненню

ускладнень

З дозволу лікаря стимулювати пацієнт­ку до активного пово­дження у післяопера­ційний період (раннє вставання тощо).

ІІри певних показан­нях: похилий вік, наявність тромбофле­біту, серцево-судин­них захворювань, зневоднення — за приз-наченням лікаря профілактично вводи­ти антикоагулянти (клексан, фраксинарин) під контролем коагулограми (у тому числі і в передопера­ційний період).

Систематично контро­лювати стан згортання крові (коагулограма).

 

NB! Пацієнткам з вари­козним розширенням вен у передопераційний період палатна чи пере­в’язувальна медсестра повинна пояснити важли­вість бинтування ніг еластичним бинтом, показати, як правильно це робити (уранці, не встаючи з ліжка, нога у піднятому положенні).

 

У разі появи болю, ущільнення в ділянці вени нижньої кінців­ки — повідомити лікаря.

У разі появи болю в грудній клітці, задишки, кашлю негайно покликати лікаря.

 

 

IV. РЕАЛІЗАЦІЯ ПЛАНУ МЕДСЕСТРИНСЬКИХ ВТРУЧАНЬ

 

Виконання призначень лікаря

Вводити препарати згідно з листком призначень (знеболюваль­ні, гормональні, гемостатичні препарати), проводити інфузії, трансфузії.

 

Підготувати пацієнтку і все необхідне для взяття біологічних матеріалів (крові, сечі, калу) з метою проведення лабораторних досліджень.

При асциті підготувати все необхідне для проведення лапаро­центезу.

За наявності випоту в плевральну порожнину підготувати все необхідне для проведення торакоцентезу.

 

Підготувати пацієнтку й усе необхідне для проведення таких обстежень та інструментальних досліджень:

- гінекологічного: огляд у дзеркалах, дворучне обстеження через піхву, ректальне обстеження (визначення наявності двобіч­них утворень з боків матки різної форми, консистенції, розмірів, метастазів в очеревину малого таза), слід провести психологічну, фізичну підготовку до обстеження, підготувати дзеркала, сте­рильні рукавички;

- обстеження грудних залоз і щитоподібної залози;

- пункції заднього склепіння піхви — з метою взяття матеріа­лу для цитологічного дослідження;

- ультразвукового — визначення локалізації, структури пух­лини;

- цитологічного дослідження асцитичної рідини під час лапароцентезу чи рідини плевральної порожнини під час торакоцентезу;

- комп’ютерної томографії;

- рентгенологічних досліджень легень (оглядова рентгеногра­фія), органів сечової системи (внутрішньовенна урографія), рент­геноскопія кишок (іригоскопія), шлунка з метою виявлення ме­тастазів, первинної пухлини;

- ендоскопічних досліджень — лапароскопії (за показаннями — огляд пухлини, виявлення дисемінації), фіброгастроскопії, фіброколоноскопії, ректороманоскопії, цистоскопії для виявлення метастазів, первинної пухлини, взяття біоптату для цитологічно­го, гістологічного дослідження;

- визначення пухлинного маркера СА-125 та інших пухлин­них маркерів за показаннями.

 

NB! Консервативна тактика (як виняток): у молодих пацієнток, хворих на рак ІА стадії, які бажають зберегти фертильність, при високодиференційованих карциномах (G1): однобічна аднексектомія, оментектомія ретельне диспансерне спостерігання. → Після народження дитини або закінчення дітородного віку → операція в повному обсязі (стадії ІА,В (G1-G2), крім світлоклітинного гістотипу).

 

При виконанні планового оперативного втручання медсестра повинна провести належну психологічну, фізичну і медикамен­тозну підготовку пацієнтки до призначеної операції. Пацієнтці можуть виконувати такі оперативні втручання, як:

- однобічна аднексєктомія із резекцією (ІА стадія у молодих жінок);

- екстирпація матки з придатками й резекцією чепця (ради­кальна операція);

- комбіновані хірургічні втручання (парааортальна лімфаденектомія, резекція кишок, печінки, спленектомія, перитонектомія).

 

Важливим компонентом лікування є хіміотерапія — здебіль­шого системно-внутрішньочеревна з уведенням цитостатиків (цисплатин, доксорубіцин, доцетаксел, оксаліплатин), кортикостероїді в, антигістамінпих препаратів і блокаторів Н2-гістамінних рецепторів. Необхідно використовувати спеціальні інфузійні сис­теми, що не містять полівінілхлорид.

 

При асциті — лапароцентез, уведення в черевну порожнину катетера для евакуації рідини та проведення ендоабдомінальної хіміотерапії.

 

Операційна медична сестра повинна приготувати все необхідне для проведення призначеної операції.

 

Спостерігання і догляд за пацієнткою, незалежні медсестринські втручання

Спостерігати за станом пацієнтки

Під час проведення лапароцентезу при випусканні великої кількості асцитичної рідини в пацієнтки може виникнути ортостатичний колапс, який проявляється раптовою загальною слаб­кістю, запамороченням, блідістю шкірних покривів, зниженням артеріального тиску, почастішанням пульсу. Медсестрі слід нада­ти пацієнтці горизонтального положення з піднятим ножним кін­цем, забезпечити доступ свіжого повітря або інгаляцію кисню, дати понюхати нашатирний спирт, виконувати призначення лі­каря.

 

Навчання пацієнтки й осіб, які її доглядають

Перед проведенням радикальних операцій, особливо пацієнт­кам репродуктивного віку, посприяти передопераційному кон­сультуванню психолога, психіатра.

Підтримувати душевний стан пацієнтки, вселяти віру в пози­тивне вирішення її проблем.

 

 

 

ЗДІЙСНЕННЯ МЕДСЕСТРИНСЬКОГО ПРОЦЕСУ У ВІДДАЛЕНИЙ ПІСЛЯОПЕРАЦІЙНИЙ ПЕРІОД ТА ПІД ЧАС ВІДНОВНОГО ЛІКУВАННЯ

 

Визначення проблем пацієнтки, медсестринська опіка в цей період здійснюються переважно медсестрою онкологічного, гіне­кологічного кабінету поліклініки, сімейною медсестрою, медсе­страми відділення реконструктивної хірургії.

 

І. МЕДСЕСТРИНСЬКЕ ОБСТЕЖЕННЯ

При проведенні медсестринського обстеження слід звернути особливу увагу на психологічний та фізичний стан пацієнтки, адже після радикального лікування з’являється післяоперацій­ний посткастраційний синдром.

 

Посткастраційний синдром — симптомокомплекс, що розвивається після припинення ендо­кринної функції яєчників у жінок репродуктивного віку і ха­рактеризується специфічними обмінно-ендокринними, нервово-психічними та іншими порушеннями. Цей синдром розвивається переважно після тотальної чи субтотальної оваріоектомії.

Симптоми виникають зазвичай через 2—3 тиж після операції і досягають повного розвитку через 2—3 міс. У перші роки захво­рювання переважають вегетосудинні і психоемоційні розлади, а обмінно-ендокринні — у більш віддалені терміни. Зворотний роз­виток посткастраційного синдрому відбувається через рік після операції, але у 25 % пацієнток патологічні симптоми зберігають­ся протягом 2—5 років і довше.

 

Вегетосудинні симптоми — пацієнтку турбують припливи (відчуття раптового жару, почервоніння обличчя), головний біль, відчуття нестачі повітря, запаморочення, біль у ділянці серця, серцебиття, підвищення артеріального тиску. Припливи можуть тривати від кількох секунд до 1—2 хв, власне частоту та інтенсив­ність припливів вважають показником тяжкості посткастрацій­ного синдрому.

 

Психоемоційні розлади — пацієнтка може скаржитись на загаль­ну слабкість, підвищену втомлюваність, роздратованість, порушен­ня сну, інколи пригнічений настрій з відчуттям тривоги, плаксиві­стю, песимістичним оцінюванням сьогодення, майбутнього.

 

Обмінно-ендокринні порушення призводять до ожиріння, а та­кож атрофії шкіри і слизових оболонок, особливо зовнішніх і вну­трішніх статевих органів, сечового міхура, сечівника. При цьому залозиста тканина заміщується сполучною і жировою. Порушу­ється й ліпідний обмін, що призводить до атеросклерозу. Паці­єнтка може також скаржитись на біль у поперековому чи грудно­му відділі хребта, у ділянках колінних, променево-зап’ясткових, плечових суглобів, ниючий біль у м’язах, що є проявом трофіч­них порушень — остеопорозу. Унаслідок дефіциту естрогену мо­жуть розвиватися глаукома, пародонтоз.

 

ІІ. МЕДСЕСТРИНСЬКА ДІАГНОСТИКА. ВИЗНАЧЕННЯ ПРОБЛЕМ ПАЦІЄНТКИ

Типові проблеми хворих, прооперованих з приводу раку матки, яєчників

Настання менопаузи у молодих жінок, припливи.

Збільшення маси тіла (ожиріння).

Сухість у ділянці піхви.

Біль у ділянці серця, серцебиття, підвищення артеріального тиску.

Зміни психоемоційного стану.

Біль у хребті, суглобах, м’язах.

Ризик виникнення переломів.

Ризик виникнення рецидиву, метастазів.

Соціальна ізоляція, втрата працездатності.

 

III. ПЛАНУВАННЯ МЕДСЕСТРИНСЬКИХ ВТРУЧАНЬ

 

Проблеми хворих, прооперованих з приводу раку матки, яєчників, у віддалений післяопера-ційний період

Медсестринські діагнози у хворих, прооперованих з приводу раку матки, яєчників, у віддалений після­операційний період

Мета

Планування

медсестринських

втручань

Зміни фізичного стану

Настання мено­паузи у молодих жінок, припливи. Збільшення маси тіла (ожиріння). Сухість слизових оболонок зовніш­ніх статевих органів.

Біль у ділянці серця, серцебит­тя, підвищення артеріального тиску

Зменшен­ня вираженості проявів

За призначенням ліка­ря проводити медика­ментозну терапію (серцеві, седативні препарати, вітаміни), а також немедикаментозні загальнозміцнювальні заходи — ліку­вальна гімнастика, загальний масаж, правильне харчування, фізіотерапевтичне лікування.

Дати рекомендації щодо харчування.

Рекомендувати санаторно-курортне лікування — гідроте­рапію, бальнеотерапію, радонові ванни

Зміни психоемоційного стану

Зміни психоемо­ційного стану як прояви посткастраційного синдрому після видалення яєчників

Зменшен­ня вираженості проявів

NB! Зважаючи на те що відновити втрачені функції неможливо, основний акцент робиться на психотерапії.

За призначенням ліка­ря вводити медикамен­тозні засоби (вітаміни А, С, Е), нейролепти­ки, транквілізатори. Психологічно підтри­мувати пацієнтку, організувати консуль­тації психотерапевта.

Ризик рецидиву

Ризик рецидиву, пов’язаний із ростом пухлини, метастазуванням

Досягнен­ня макси­мально тривалої ремісії

Передати необхідну інформацію та медичну документацію в поліклі­нічне відділення, амбу­латорії з метою диспан­серного обстеження

Втрата праце­здатності, соціальна ізоляція

Втрата працездат­ності у зв’язку із погіршенням загального стану, болем.

Соціальна ізоля­ція у зв’язку 3 інвалідністю

Допомога

пацієнтці

соціально

адаптува­тись

Провести психологічну підтримку пацієнтки та членів її родини. Навчити і залучити родичів пацієнтки до догляду за нею в домашніх умовах, розповісти про альтер­нативні заклади догля­ду за невиліковними хворими (хоспіси).

Узяти участь в оформ­ленні відповідної медичної документації для встановлення інвалідності.

 

ІV. РЕАЛІЗАЦІЯ ПЛАНУ МЕДСЕСТРИНСЬКИХ ВТРУЧАНЬ

 

Медсестри поліклінічного відділення з метою профілактики та раннього виявлення рецидивів і метастазування разом з лікарем проводять диспансеризацію пацієнток згідно з чинними наказа­ми МОЗ України та клінічними протоколами, затвердженими На­казом МОЗ України № 554 від 17.09.2007 р.

 

Диспансеризація хворих на рак шийки матки

 

 

 

ЛПЗ загально- лікарняної мережі

Консультативна поліклініка спеціалі­зованого закладу

Стаціонар

спеціалізованого

закладу

Обстеження

при дисиансе-ризації

хворих

Крат­ність

обсте­ження

Обов’язкові огляди протягом перших 2 років кожні 3 міс., наступні 2 роки — 2 рази на рік

Обов’язкові огляди протягом перших 2 років кожні 3 міс., наступні 2 роки —

2 рази на рік

Обов’язкові огляди протягом перших 2 років кожні 3 міс., наступні 2 роки — 2 рази на рік

 

Обсяг

обсте­ження

Фізикальне обстеження.

Гінекологічне бімануальне обстеження.

Ультразвуко­ве дослідження органів черевної порожнини, лімфатичних вузлів, органів малого таза.

Цитологічне дослідження.

За потреби — біопсія.

Комп’ютерна томографія

за показаннями

Обстеження прово­дять за потреби уточнення даних, отриманих на попе­редньому етапі

Поглиблене обсте­ження проводять за потреби уточ­нення даних, отри­маних на попере­дніх етапах

 

 

Диспансеризація хворих на рак тіла матки

 

 

 

ЛПЗ загально- лікарняної мережі

Консультативна поліклініка спеціалі­зованого закладу

Стаціонар

спеціалізованого

закладу

Обстеження

при дисиансе-ризації

хворих

Крат­ність

обсте­ження

Обов’язкові огляди кожні 3 міс. протягом 1-го року, наступні 2 роки — 2 рази на рік, із застосуванням спеціальних методів дослідження

 

Обсяг

обсте­ження

Фізикальне і гінекологічне обстеження.

Ультразвуко­ве дослідження органів черевної порожнини, заочеревинного простору, органів малого таза та регіонарних лімфатич­них вузлів.

Цитологічне дослідження.

За показання­ми — КТ

Обстеження прово­дять за необхідності уточнення даних, отриманих на попередньому етапі

Поглиблене обстеження проводять за необхідності уточнення даних, отриманих на попере­дніх етапах

 

 

Диспансеризація хворих на рак яєчників

 

 

 

ЛПЗ загально- лікарняної мережі

Консультативна поліклініка спеціалі­зованого закладу

Стаціонар спеціалізованого

закладу

Обстеження

при дисиансе-ризації хворих

Крат­ність

обсте­ження

Обов’язкові огляди кожні 3 міс. протягом першого року, наступні 2 роки — 2 рази на рік, із застосуван­ням спеціальних методів дослідження

 

Обсяг

обсте­ження

1. Фізикальне і гінекологічне обстеження.

Обстеження проводять за потреби

Поглиблене

обстеження

проводять

 

 

Ультразвукове дослідження орга­нів черевної порож­нини, заочеревин- ного простору, органів малого таза та регіонарних лімфатичних вузлів.

Визначення пух­линних маркерів.

За показаннями — КТ

уточнення даних, отрима­них на попере­дньому етапі

за потреби уточнення даних, отрима­них на попере­дніх етапах

 

 

 

 

 

ХОРІОНЕПІТЕЛІОМА МАТКИ

 

03Трофобластична хвороба — група доброякісних та злоякіс­них пухлин, які розвиваються із трофобласта і виникають під час вагітності або після її закінчення.

 

Трофобластична хвороба включає:

- пухирний занесок — повний і частковий,

- інвазивиий пухирний занесок,

- хоріонепітеліому,

- пухлину плацентарного ложа.

 

NB! В Україні на 20—60 тис. вагітностей припадає один випадок хоріонепітеліоми.

 

Розвиток захворювання завжди пов’язаний із вагітністю, частіше після повторних вагітностей.

 

Етіологія

-         не вивчена,

-         припускають порушення імунного стату­су жінок з великою кількістю вагітностей, з коротким інтервалом між ними,

-         дефіцит тваринних жирів (зокрема вітаміну А),

-         курін­ня,

-         вилив іонізуючого випромінювання,

-         вилив гербіцидів.

 

Найчастіше хворіють жінки віком 28-35 років.

 

Зазвичай розвивається в ділянці імплантації плодового яйця у формі вузла, подібного до згустка крові, часто на широкій основі, росте в просвіт матки (екзофітно) або проростає стінку матки (ендофітно).

 

Стадії захворювання:

Diagram_showing_stage_1_choriocarcinoma_CRUK_190.svgDiagram_showing_stage_2_choriocarcinoma_CRUK_207.svg

Diagram_showing_stage_3_choriocarcinoma_CRUK_220.svgDiagram_showing_stage_4_choriocarcinoma_CRUK_229.svg

 

Метастазування:

- гематогенним шляхом: часто гематогенні метастази є пер­шими ознаками хвороби.

Найчастіше уражаються легені, піхва, шийка матки, яєчники, навколоматкова клітковина, головний мозок.

 

e91014488920c8df8cf30f9e5790f5_gallery

 

Здійснення медсестринського процесу

І. МЕДСЕСТРИНСЬКЕ ОБСТЕЖЕННЯ

Під час обстеження пацієнтки, госпіталізованої з підозрою на хоріонепітеліому, палатна медсестра користується загальноприй­нятою схемою медсестринського обстеження, звертаючи особли­ву увагу на:

- анамнестичні дані:

вагітність,

мимовільні аборти,

Molar pregnancyвикид­ні,

пухирний занесок;

- дані об’єктивного обстеження:

загальне виснаження,

кро­в’янисті виділення зі статевих органів,

задишка,

кашель (при ме­тастазах у легені);

- оцінювання здатності самостійного задоволення фізіоло­гічних потреб:

можливе порушення потреби підтримувати осо­бисту гігієну (при виділеннях з піхви),

порушення виконувати звичну роботу (при слабкості, виснаженні, болю).

 

ІІ. МЕДСЕСТРИНСЬКА ДІАГНОСТИКА. ВИЗНАЧЕННЯ ПРОБЛЕМ ПАЦІЄНТКИ

Типові дійсні (наявні) проблеми хворих із хоріонепітеліомою, пов’язані з основним захворюванням

Кров’янисті виділення зі статевих органів.

Тривалі, іноді профузної кровотечі з піхви.

Біль унизу живота.

Підвищення температури тіла.

 

Типові потенційні проблеми хворих із хоріонепітеліомою, пов’язані з основним захворюванням

Загальна втома, виснаження.

Задишка, кашель, утруднене дихання.

 

ІІІ. ПЛАНУВАННЯ МЕДСЕСТРИНСЬКИХ ВТРУЧАНЬ

Планування медсестринських втручань залежить від обсягу діагностичних та лікувальних втручань. Запропоновані такі ме­тоди евакуації пухирного занеску: медикаментозний (за допомо­гою окситоцину і простагландину) та інструментальний (кюретаж або вакуум-аспірація). Після евакуації — хіміотерапевтичне лікування. Хірургічне лікування застосовується переважно за життєвими показаннями (загроза кровотечі, резистентність до хіміотерапії).

Плануючи мед сестринські втручання, медсестра здійснює спо­стереження і догляд за пацієнткою в обсязі, який відповідає мед- сестринському плану вирішення типових проблем, які виника­ють у перед-, інтра-, післяопераційний періоди, при проведенні хіміотерапії, вписує в план вирішення проблем, зумовлених цією патологією.

 

Типові проблеми хворих із хоріонепітеліомою

Типові медсестринські діагнози при хоріонепітеліомі

Мета

Планування

медсестринських

втручань

Кров’янисті виділення зі статевих органів

Кров’янисті виді­лення зі статевих органів, пов’яза­ні із проростан­ням пухлиною стінки матки, руйнуванням судин

Допомога лікарю у здійсненні заходів для своєчасної діагностики і лікування злоякісної пухлини

Підготувати пацієнтку і все необхідне для взяття біологічних матеріалів для лабора­торних досліджень.

Підготувати пацієнтку і все необхідне для проведення призначе­них інструментальних досліджень, оператив­них втручань.

Вводити лікарські препарати згідно з листком призначень.

Допомагати лікарю у проведенні хіміотера­пії.

 

Кровотечі із піхви

Тривалі, профузні кровотечі із піхви, які важко спинити медика­ментозними засобами чи вишкрібанням матки, пов’язані з антикоагулянт- ними властиво­стями хоріонепітеліоми

Спинення кровотечі

При кровотечі повідо­мити лікаря, підготува­ти все необхідне для проведення тампонади піхви

Біль

Біль унизу живо­та, пов’язаний зі стисненням пухлиною прилеглих тканин, органів, нервів

Ліквідація або зменшен­ня болю

За призначенням лікаря вводити знеболювальні засоби.

Готувати пацієнтку до призначеного лікування

Підвищення

температури

тіла

Підвищення температури тіла у зв’язку з при­єднанням запаль­них ускладнень

Нормалізація

температури

тіла

За призначенням лікаря вводити жарознижу­вальні препарати. Здійснювати фізичні мето­ди, спрямовані на знижен­ня температури тіла. Здійснювати відповід­ний догляд при гарячці

 

 

ІV. РЕАЛІЗАЦІЯ ПЛАНУ МЕДСЕСТРИНСЬКИХ ВТРУЧАНЬ

Виконання призначень лікаря

Вводити препарати згідно з листком призначень (знеболюваль­ні, гормональні, гемостатичні), проводити інфузії, трансфузії.

 

Підготувати пацієнтку і все необхідне для взяття біологічних матеріалів (крові, сечі, калу) з метою проведення лабораторних досліджень.

 

Підготувати пацієнтку і все необхідне для проведення таких досліджень:

- гістологічного дослідження матеріалу, отриманого під час вишкрібання матки (роздільне діагностичне вишкрібання порож­нини матки та цервікального каналу: при пухирному занеску — евакуація вмісту порожнини матки шляхом вакуум-аспірації з наступним вишкрібанням стінок матки);

- рентгенологічного дослідження органів грудної клітки;

- визначення вмісту в крові хоріонічного гонадотропіну та трофобластичного бета-глобуліну.

 

 

Підготувати пацієнтку і все необхідне для проведення таких оперативних втручань:

- вишкрібання матки у разі кровотечі, яку не можна спинити консервативним шляхом, або за наявності залишкової пухлинної тканини в порожнині матки (за даними УЗД);

- пангістеректомія у разі профузної кровотечі або в жінок віком понад 40 років, які не бажають зберегти репродуктивну функцію;

- екстирпація матки (показання: стани, що загрожують життю, — зовнішня та внутрішня маткова кровотеча, загроза перфорації матки).

 

Операційна медсестра повинна мати все необхідне для прове­дення екстрених оперативних втручань.

Хіміотерапія: етопозид, метотрексат, дактиноміцин, кальцію фолінат та ін.

Променева терапія в схемах хіміопроменевого лікування мас тільки допоміжне значення при хіміорезистентних солідних ме­тастазах у головний мозок, печінку, легені. Проводять на фоні хі­міотерапії.

 

Спостерігання і догляд за пацієнткою, незалежні медсестринські втручання:

При кровотечі зі статевих органів негайно повідомити лікаря, накласти стисну пов’язку на промежину (туго прибинтувати ва­лик з вати і марлі), покласти лід на низ живота, за потреби при­готувати все необхідне для тампонади піхви.

 

Навчання пацієнтки й осіб, які її доглядають

Розповісти пацієнтці, її родичам про значення особистої гігіє­ни для профілактики виникнення ускладнень, особливо за наяв­ності кров’янистих виділень зі статевих органів.

Медсестри поліклінічного відділення з метою профілактики та раннього виявлення рецидиву і метастазування разом з лікарем проводять диспансеризацію пацієнтів згідно з чинними наказами МОЗ України та клінічними протоколами, затвердженими Нака­зом МОЗ України № 554 від 17.09.2007 р.

 

Диспансеризація хворих із трофобластичною хворобою вагітності

 

 

 

ЛПЗ загально- лікарняної мережі

Консультативна поліклініка спеціалі­зованого закладу

Стаціонар

спеціалізованого

закладу

Обстеження

при дисиансе-ризації

хворих

Крат­ність

обсте­ження

Трофобластична хвороба вагітності І—III ступеня з низьким ризиком розвитку резистентності: кожні 3 міс. протягом 1-го року, кожні 6 міс. — протягом 2-го року. Трофобластична хвороба вагітності І ступе­ня з високим ризиком розвитку резистентності: кожні 3 міс. протягом 1-го року, кожні 6 міс. — протягом 2-го та 3-го років. Трофобластична хвороба вагітності II—IV ступеня: кожен місяць протягом 6 міс. після лікування; потім кожні 3 міс. В усіх випадках питан­ня про можливість доношування вагітності вирішу­ється індивідуально

 

Обсяг

обсте­ження

Фізикальне і гінекологічне обстеження.

Визначення рівня хронічного гонадотропіну.

Ультразвукове дослідження органів черевної порожнини і мало­го таза.

Рентгенографія органів грудної порожнини.

За показаннями — КТ

Обстеження проводять за потреби уточнення даних, отрима­них на попере­дньому етапі

Поглиблене обстеження проводять за потреби уточнення даних, отрима­них на попере­дніх етапах