ПРОФІЛАКТИКА ЗЛОЯКІСНИХ ПУХЛИН

 

Профілактика в онкології – комплексна система міроприємств, направлених на попередження виникнення злоякісних пухлин та їх прогресування. Профілактика раку є досить складною задачею онкологічної служби і держави. Слід розглядати первинну та вторинну профілактику раку. Деякі онкологи пропонують термін «третинна профілактика раку.

 

Первинна профілактика раку

Попередження канцерогенної дії зовнішніх та внутрішніх факторів, нормалізація харчування, здоровий спосіб життя підвищення стійкості організму до шкідливих факторів входить в поняття первинної профілактики раку. Це поняття припускає з одного боку широкі оздоровчі заходи державного масштабу, які направлені на вилучення канцерогенних чинників з життєвої сфери людини, з іншого – потребує розуміння та зусиль самої людини. Так, ретельного контролю потребує застосування в будівництві матеріалів, що можуть мати токсичні чи радіоактивні домішки. В компетенцію лікаря здебільшого входить констатація факту наявності канцерогену, викиду канцерогенів в навколишнє середовище то що. На рівні держави необхідний контроль за шкідливими викидами в атмосферу з боку металургійних, хімічних та інших підприємств, автомобілів і т.д.

Активні заняття фізичною культурою сприяють кращій роботі шлунково-кишкового тракту та своєчасному випорожненню, що сприяє зниженню ризику захворюваності колоректальним раком. Відмова від куріння тютюну сприяє зниженню захворюваності на рак легень. У людини, що кинула палити, ризик захворювання на рак легень поступово зменшуються і через 14 - 20 років наближується до такого як у тих хто не палить, проте ніколи повністю його не досягає. Обмеження вживання смажених та копчених страв зменшує ризик захворювання на рак шлунку. Підвищення народжуваності та тривале вигодовування груддю призводить до зменшення ризику захворюваності на рак молочної залози. Своєчасна вакцинація проти онкогенних штамів вірусу папіломи людини (16 та 18 типи) попереджує захворюваність на рак шийки матки. Існує думка, що масова вакцинація усіх жінок може привести до зникнення раку шийки матки як нозологічної одиниці.

 

Вторинна профілактика раку

Вторинна профілактика раку передбачає своєчасне виявлення передпухлинних станів та захворювань, їх лікування та ретельний диспансерний нагляд за хворими. Одним з методів вторинної профілактики раку є активний скринінг раку та передракових станів. Досвід скринінгу раку ободової та прямої кишки в США за допомогою гемокульт-тесту показав, що серед формально здорового населення позитивний тест мають від 2 до 6% людей, при детальному обстеженні яких рак ободової кишки виявлявся в 5 - 10%, а залозисті аденоми - в 20 - 40% випадків. Своєчасне виявлення доклінічних пухлин, а краще - доброякісних пухлин, гарантує успішне лікування та добрі віддалені результати. Існують різні методи скринінгу, однак усі вони повинні відповідати певним умовам. Методи скринінгу повинні бути порівняно дешевими, доступними для широкого загалу, бути максимально інформативними. Так, вище згаданий метод дослідження прихованої крові в калі є дешевим, та дає достатньо інформації, щоб запідозрити наявність прихованої кровотечі з травного тракту та детально обстежити хворого, застосовуючи уже більш інформативні та дорожчі методи. Відносно недорогим є мамографічний метод скринінгу раку молочної залози, який, при правильному застосування дозволяє запідозрити доклінічні пухлини молочної залози. Разом з тим, метод флюорографії, що застосовується у якості скринінгового для своєчасної діагностики раку легень, досить часто не дозволяє побачити доклінічні пухлини. Більш інформативним методом є звичайна рентгенографія. Слід пам’ятати, що завдяки активному скринінгу перед усім вдається виявити передпухлинні захворювання, які, як правило, добре піддаються корекції завдяки простим рекомендаціям лікаря щодо здорового способу життя чи лікуванню. Виявлення завдяки скринінгу доклінічних стадій злоякісних пухлин є вагомим аргументом їх успішного лікування.

Варіантом скринінгу раку є профілактичні огляди населення. На промисловості обов’язковим щорічним профілактичним оглядам як правило підлягають працівники старше 30 років.

 

Третинна профілактика раку

Третинною профілактикою раку деякі онкологи називають попередження прогресування (генералізації, рецидиву) пухлини, що уже виникла в організмі. Це досягається шляхом застосування сучасних оптимальних лікувальних технологій та ретельного своєчасного нагляду та обстеження хворих, яким проведене спеціальне лікування злоякісних пухлин. До третинної профілактики раку відносять також попередження та своєчасне виявлення злоякісних пухлин інших локалізацій у хворих, що вилікувані від раку.

 

 

 

ПРОФІЛАКТИЧНІ МЕДИЧНІ ОГЛЯДИ

В державній системі охорони здоров’я велике значення мають профілактичні огляди населення. Складовою частиною комплексних медичних профілактичних оглядів є огляди на виявлення злоякісних новоутворень та передракових захворювань. Слід підкреслити, що онкопрофоглядам підлягає все населення України у віці 20 років і старше.

 

Щорічним обов'язковим медичним оглядам підлягають:

-         діти та підлітки,

-         учні та студенти,

-         ветерани праці та війни,

-         особи, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи,

-         працівники (періодичність та перелік професії затверджено Наказом МОЗ України № 246 від 21.05.2007р.).

 

 

Медичні огляди працівників [1]

Медичні огляди працівників із умовними назвами поділяють на «трудові», «профілактичні», «держслужбові».

 

«Трудові» медичні огляди – це огляди працівників, які зайняті на важких роботах, роботах зі шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі. Спрямовані на своєчасне виявлення ранніх ознак гострих і хронічних професійних захворювань, на динамічне спостереження в умовах дії шкідливих факторів, вирішення питання щодо продовження роботи в умовах дії шкідливих факторів та ін.

«Трудові» медичні огляди поділяють на:

-         попередні (при прийнятті на роботу);

-         періодичні (протягом трудової діяльності);

-         позачергові.

Перелік хімічних речовин, їх сполук та елементів при контакті з якими працівники потребують щорічного огляду в онколога та інших фахівців: [2]

- альдегіди аліфатичні (насичені, ненасичені) і ароматичні (формальдегід, ацетальдегід, бензальдегід, фталевий альдегід та ін.)

- залізо та його оксиди,

- ароматичні вуглеводні: аміно- і нітросполуки та їх похідні (анілін, нітрохлорбензоли, амінофеноли, тринітротолуол, хлораніліни, анізидини тощо)

- оксид кремнію (IV) кристалічний (кварц) при вмісті в пилу більше 70 %.

 

«Профілактичні» огляди – це огляди працівників окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких пов’язана з обслуговуванням населення, з метою уникнення поширення інфекційних хвороб [3].

«Профілактичні» медогляди мають проходити працівники:

-         харчових підприємств,

-         підприємств роздрібної торгівлі та громадського харчування, 

-         оздоровчих закладів для дітей,

-         лікувально-профілактичних закладів для дорослих,

-         працівники лазень, саун, готелів, гуртожитків,

-         спортивно-оздоровчих комплексів,

-         закладів культури (театри, цирки, клуби, будинки культури тощо),

-         розважальних закладів,

-         підприємств фармацевтичної промисловості, аптек та їх структурних підрозділів,

-         працівники підприємств та об’єктів водопостачання і каналізації, метрополітену,

-         транспортно-дорожнього комплексу та інші.

Особливістю є те, що працівникам, які підлягають «профілактичним» оглядам, потрібно мати особову медичну книжку.

 

«Держслужбові» медогляди – передбачені ст. 11 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» № 3206-VI від 7 квітня 2011 р. Такі медичні огляди є складовою спеціальної перевірки щодо осіб, які претендують на зайняття посад, пов’язаних з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, й проводяться перед прийняттям на роботу (службу) з метою встановлення їх придатності до роботи (служби) за обраною професією.

 

Із трьох описаних вище груп медоглядів найбільша кількість припадає на так звані «трудові».

Медичні огляди проводяться відповідними закладами охорони здоров’я, працівники яких несуть відповідальність згідно із законодавством за відповідність медичного висновку фактичному стану здоров’я працівника.

 

 

 

 

АНАЛІЗ ПРИЧИН ЗАПУЩЕНИХ ФОРМ ЗАХВОРЮВАННЯ [4]

 

Сучасна медицина здатна вилікувати злоякісні пухлини майже всіх локалізацій, якщо вони діагностовані на ранніх стадіях. Труднощі такої діагностики, що були в минулому основною причиною занедбаності захворювання, тепер подолані сучасними методами дослідження онкологічних хворих. Наявні успіхи в розробці методів ранньої діагностики (цитологічні, ендоскопічні, ультразвукова, комп'ютерна і магнітно-резонансна томографія) дозволяють порушувати питання про повну ліквідацію "занедбаності хвороби". Регулярні профілактичні огляди дозволяють вчасно виявляти візуальні локалізації раку – шкіри, порожнини рота, гортані, молочної залози, шийки матки. Упровадження в широку практику сучасних ендоскопічних методів діагностики дає можливість розпізнавання пухлин шлунково-кишкового тракту й бронхів на початкових стадіях хвороби. Однак, незважаючи на це, відсоток занедбаних випадків продовжує залишатися дуже високим: майже кожен п'ятий захворілий діагностується в занедбаній стадії. Найбільша частота хворих із злоякісними новоутвореннями IV клінічної групи (не підлягаючих радикальному лікуванню) серед вперше виявлених спостерігається при раку шлунка, раку товстого кишечника, раку трахеї, бронхів, легені. Найменша частота занедбаності по візуальних локалізаціях: губи, шкіри, шийки матки, молочної залози.

 

При аналізі випадків занедбаності злоякісних пухлин виявлені дві основні причини:

1) пізнє звернення хворих до лікаря через малу симптоматику початкових стадій рака і через її незнання;

2) відсутність віри у виліковність рака, острах діагнозу.

 

Населення, як правило, знає лише про несприятливі результати лікування. При несприятливому перебігу хвороби й смерті, родичі і навколишні зазвичай роблять висновок: раз помер, значить рак невиліковний.

 Однак гинуть в основному хворі, що запустили хворобу, що пізно звернулися до лікаря. В картотеці кожного онкологічного кабінету поліклініки багато історій хвороби, що яскраво демонструють вирішальне значення своєчасного звернення. Ось яскрава ілюстрація з практики одного із онкологічних кабінетів поліклініки.

 

Хворий К., 46 років. Звернувся до лікаря при перших ознаках захворювання. Був обстежений і направлений до стаціонару. Прооперований через 2 тижні із дня захворювання - зроблена резекція шлунка. Дослідження видаленої пухлини підтвердило діагноз: "рак шлунка". Повне одужання й відновлення працездатності протягом усіх наступних 25 років спостереження.

 

Хворий М. В нього діагностовано рак середньої третини стравоходу. Діагноз підтверджений біопсією (плоскоклітинний ороговіваючий рак). Проведено променеве лікування. Одужання. Наступне спостереження за хворим протягом 20 років виявило, що він здоровий, прохідність стравоходу повна.

 

Можна також навести багато прикладів, що підтверджують не тільки виліковність раку при своєчасному лікуванні, але і підтверджують можливість збереження функції хворого органа в повному обсязі.

 

Хвора С. Знайшла домішки крові у випорожненнях. Звернулася до лікаря без зволікання. Виявлено рак прямої кишки. Прооперована. Зроблено внутрішньочеревну резекцію прямої кишки. Природний анус збережений. При контрольних оглядах хвора через 8 років виявилася практично здоровою. Порушень з боку функції прямої кишки немає. Працездатна.

 

Хвора Н. Знайшла домішки крові в калі. Це турбувало хвору, але, боячись раку, вона відтягала звернення до лікаря. З'явилася до онколога лише через 7 міс. При огляді виявлена велика пухлина прямої кишки з розпадом у центрі. Через значну поширеність процесу довелося зробити розширену операцію - видалення всієї прямої кишки з накладанням протиприродного анусу.

 

Наочні приклади ефективності лікування при своєчасному виявленні пухлини, залежності результату лікування й обсягу оперативного чи променевого лікування від терміну, що пройшов з моменту виявлення хворим перших ознак захворювання до початку лікування, дуже переконливі.

 

По даних Міністерства охорони здоров'я, в онкологічних закладах значна кількість хворих, що перебувають на обліку, належить до III клінічної групи, тобто тих, які пройшли радикальне лікування і практично здорові.

 

Постійно збільшується кількість пацієнтів, що перебувають на обліку після лікування 5, 10 і більше років. Це відноситься навіть до таких локалізацій раку, як стравохід, легені. Особливо значний позитивний результат при таких локалізаціях, як шлунок і шийка матки. За останні роки в структурі смертності від злоякісних новоутворень зросла частота захворювань органів дихання, молочної залози, прямої кишки, лімфатичної й кровотворної тканин. Зменшилася частка смертності від раку шлунка, злоякісних пухлин кісток і м'яких тканин, а також жіночих статевих органів. Не змінилася частота в структурі смертності від злоякісних новоутворень таких локалізацій, як порожнина рота й глотки, стравоходу, шкіри, чоловічих полових органів.

 

На всіх хворих із занедбаною злоякісною пухлиною, що відноситься до ІV стадії захворювання, а також на хворих з ІІІ стадією візуальних форм раку, складають спеціальний протокол (облікова форма № 027-2/о). Протокол складається в двох екземплярах: перший залишається в історії хвороби або в амбулаторній картці, другий пересилається до онкологічного диспансеру за місцем мешкання хворого

В протоколі в хронологічному порядку указують всі лікувальні заклади, куди звертався хворий за лікарняною допомогою до встановлення діагнозу, і вказується причина занедбаності хвороби. Кожен випадок пізнього виявлення злоякісної пухлини обговорюють на лікарняній конференції з обов’язковою участю лікарів, які зробили діагностичну помилку.

 


[1] Медичні огляди працівників: підстави та порядок проведення. – Режим доступу: http://kadrhelp.com.ua/medichni-oglyadi-pracivnikiv-pidstavi-ta-poryadok-provedennya

[2] Наказ від 21.05.2007 № 246. «Про затвердження Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій». – Режим доступу: https://www.moz.gov.ua/ua/portal/dn_20070521_246.html

[3] Наказ МОЗ Ураїни від 23.07.2002 № 280. Щодо організації проведення обов'язкових профілактичних медичних оглядів працівників окремих професій, виробництв і організацій, діяльність яких пов'язана з обслуговуванням населення і може призвести до поширення інфекційних хвороб. – Режим доступу: https://www.moz.gov.ua/ua/portal/dn_20020723_280.html

[4] http://www.cancer.ic.ck.ua/u_index_3_4.htm