МЕТОДИКА І ТЕХНІКА ПЕРЕВ’ЯЗКИ

 

Перев’язка — це заміна пов’язки.

 

Назва заходу

Послідовність дій

Примітка

Обладнання

Бікси, стерильний перев’язувальний матеріал, 3—4 хірургічні пінцети, антисептичні розчини (70 % розчин етилового спирту, 1 % розчин йодонату), бинти, ножиці Купера, Лістера, лейкопластир, стерильні лотки

 

Підготовка пацієнта до маніпуляції

Пояснити пацієнту хід маніпуляції та отримати згоду на її проведення.

Запропонувати пацієнту сісти

на стілець або лягти на перев’язуваль­ний стіл і допомогти йому прийняти відповідне положення

Забезпечується право пацієнта на отримання інформації.

Досягається ефективність проведення маніпуляції.

Підготовка медсестри до проведення маніпуляції

1. Вимити і висушити руки. Надіти рукавички.

Забезпечується інфекційна безпека.

 

2. Підготувати необхідне обладнання.

Забезпечуються умови проведен­ня маніпуляції

Техніка проведення маніпуляції

1. Зняття старої пов’язки.

1.1 Обережно пінцетом відшарувати від шкіри лейкопластир або клеолову пов’язку. Якщо накладена бинтова пов’язка, то ножицями Лістера розріза­ти її по ширині з боку від рани.

Запобігання подразненню шкіри і рани.

 

 

1.2 Зняти стару пов’язку в напрямку вздовж рани, від одного кінця до іншого, зверху донизу.

NB! Натяг поперек рани збільшує зіяння і біль.

За наявності дренажу пов’язку слід знімати обережно, щоб не витягнути його.

Профілактика розходження країв рани

 

1.3. Пов’язку, яка присохла, відмочити марлевою кулькою, змоченою в 3 % розчині водню пероксиду, а в ділянці стопи і кисті краще знімати пов’язку після застосування теплої ванни із 0,5 % розчином калію перманганату.

Зменшуються больові відчуття.

 

 

2. Огляд рани і прилеглих тканин.

2.1 Встановити стадію ранового процесу.

Для вибору так­тики лікування.

 

2.2 Визначити характер грануляцій за зернистістю, набряком, кольором.

Для встановлен­ня фази ранового процесу.

 

 

2.3 Оглянути форму рани, її краї (рівні, припідняті, підриті).

Для вибору так­тики лікування.

 

2.4 Звернути увагу на виділення з рани (серозні, гнійні, гнійно-кров’янисті), їх консистенцію, колір, кількість, запах.

2.5 Провести пальпацію країв рани (щільність, болючість, наявність крепітації тощо.

Для встановлен­ня фази ранового процесу.

 

3. Туалет шкіри і прилеглих тканин.

3.1. Очистити шкіру навколо рани стерильними марлевими кульками спочатку сухими, а потім змоченими в спиртовому розчині.

NB! Шкіру протирати від країв рани до периферії.

Для інфекційної безпеки

 

3.2 Залишки рідини витерти сухими стерильними кульками.

3.3 Шкіру навколо рани обробити марлевою кулькою, змоченою 70 % розчином етилового спирту. Не можна торкатися пінцетом до країв рани.

Забезпечується інфекційна безпека.

 

4. Туалет рани.

4.1 Видалити гній з поверхні рани шляхом легкого промокання сухими марлевими кульками.

Забезпечується ефективність проведення маніпуляції, призначення відповідного місцевого

лікування.

 

4.2 Промити рану 3 % розчином перекису водню, або розчином фурациліну (1:5000).

4.3 Висушити рану сухими марлевими кульками.

NB! Після даного етапу проведеної перев’язки гнійної рани слід замінити пінцети.

Перехід до “чистого” етапу перев’язки.

 

5. Підготовка до накладання нової пов’язки.

5.1 Підготувати сухі стерильні марлеві кульки, серветки, тампони.

Для виконання маніпуляції.

 

5.2 Підготувати перев’язувальний матеріал, змочений антисептичними розчинами (фурациліну, етакридину лактату) або 10 % розчином натрію хлориду чи антибактеріальними мазями.

NB! Антисептичні розчини застосовуються у фазі гідратації, а мазі на жировій основі — у фазі дегідратації.

Для виконання маніпуляції.

 

5.3 Підготувати дренажі.

5.4 Для проведення перев’язок із засто­суванням дренажів підготувати сервет­ку “штани”.

Дренажі застосо­вуються при лікуванні гнійних ран

 

6. Накладання нової пов’язки.

6.1. Накласти підготовлений перев’язу­вальний матеріал на рану. Вид і кіль­кість перев’язувального матеріалу залежать від розмірів рани.

Для інфекційної безпеки.

 

7. Фіксація пов’язки.

7.1. Перев’язувальний матеріал зафік­сувати бинтом, лейкопластиром або клеолом. Вид пов’язки залежить від локалізації рани і фази ранового процесу

Профілактика сповзання пов’язки

Дезінфекція

Використаний інструментарій занурити у дезінфекційний розчин і провести передстерилізаційне оброблення інстру­ментів згідно з наказами і інструктив­ними листами МОЗ України

Досягається інфекційна безпека